Живописець, архітектор, краєзнавець, діяч культури України. До 90-річчя від дня смерті Сластіона О. Г.

Опанас Георгійович Сластіон (Сластьон) народився 14 січня 1855 р. у м. Бердянську (нині Запорізької області). У 1874–1882 pp. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (у І. Крамського та П. Чистякова). Після закінчення академії мандрував по Україні, робив пейзажні малюнки, начерки сільських типів у характерному для певної місцевості вбранні, замальовував пам’ятки української старовини, старожитності селянського побуту, деталі архітектурних споруд, зразки народного різьблення по дереву.

Був одним із засновників українського архітектурного стилю (будинки земських шкіл, кредитно-кооперативних товариств, зокрема Миргородської водолікарні, 1912–1916). Створив картини: «Цегельний завод» (кінець 80-х років XIX ст.), «Проводи на Січ» (1898), «На жнивах» (1899), «Волинь», «Миргород» (обидві 1901), «Весна» (1904) та ін. В 1883—1885 pp. виконав серію ілюстрацій до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки». В середині 90-х років XIX ст. художник працював над літографіями до альбому «Старовина українська і запорозька» (загинули 1900 р. під час повені в Петербурзі). В 1875–1928 pp. створив галерею портретів українських кобзарів.

Малюнки О. Сластіона часто друкувалися в журналах «Нива», «Живописное обозрение». Він співробітничав у сатиричній пресі (журнали «Шершень», «Осколки», «Стрекоза», «Шут»). Створив проекти шкіл у містах Кременчуці (1922), Лохвиці (1924) Полтавської області.

У 1900–1928 pp. викладав у Миргородській художньо-промисловій школі. Багато уваги приділяв дослідженню українського народного мистецтва, популяризації кустарних промислів. Друкував статті в журналах «Киевская старина», «Рідний край», газеті «Рада» та інших, виступаючи під псевдонімом Гончар, Опішнянський гончар. Залишив «Спогади про художника П. Мартиновича» (1931). Художні твори О. Сластіона зберігаються в Державному музеї українського образотворчого мистецтва у Києві, Харківському і Полтавському художніх музеях. У 1920 р. був основоположником і організатором Миргородського краєзнавчого музею.

Помер 24 вересня 1933 р. у м. Миргород Полтавської області.

Джерело : ebk.net.ua https://www.ebk.net.ua › biographies › d_k_u › part 

 

Бібліографічний список літератури :

Книги :

  1. Сластіон О. Г. Портрети українських кобзарів / О. Г. Сластіон ; [відп. ред. В. Касіян; авт. вступ. ст., приміт. і комент. Ю. Турченко]. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1961. – 62 с.

 Статті :

  1. Веремійчик О. Школи за проектом Опанаса Сластіона / О. Веремійчик // Українське слово. – 2018. – 9 серп.–23 серп. (№ 31–32). – С. 20.

 

  1. Власенко А. 100 років самотності / А. Власенко // Пам’ятки України : історія та культура. – 2017. – № 4. – С. 14–17.

 

  1. Драган М. Тарас Шевченко і мистецька та етнографічна спадщина Опанаса Сластіона / М. Драган // Народна творчість та етнографія. – 1998. – № 2–3. – С. 116–117.

 

  1. Захарчук О. Син славного Опаса Сластіона : про Юрія Опанасовича Сластіона (1903-1980) – укр. та амер. митця / О. Захарчук // Дзвін. – 2021. – № 11. – С. 105–107.

 

  1. Захарчук О. Славний син України : до 165-ліття Опанаса Сластіона / О. Захарчук // Дзвін. – 2020. – № 12. – С. 127–133.

 

  1. Захарчук О. Славний син України : до 165-ліття Опанаса Сластіона / О. Захарчук // Українська музична газета. – 2021. – Січ.–Берез. –№ 1. – С. 10.

 

  1. Кікто С. М. Педагогічна спадщина О. Сластіона у становленні вітчизняної професійної освіти / С. М. Кікто // Імідж сучасного педагога. – 2015. – № 8. – С. 50–52.

 

  1. Кулик Н. Школи Лохвицького земства / Н. Кулик // Освіта України. – 2016. – 14 листопада№ 45. – С. 14-15.

 

  1. Мандзюк Д. “Слухайте, се Скубій співає! Коли він умре, то й тоді знатимуть, як він співав”. Голоси кобзарів і лірників записали на фонограф / Д. Мандзюк // Країна. – 2018. – № 49. – С. 47–50.

   Початок ХХ ст. Участь Опанаса Сластьона та Філарета Колесси у записі кобзарів. Про участь Л. Українки у проекті.

  1. Неїжмак В. Крізь пил і полум’я століть : [Миргородському краєзнавчому музею присвоєно ім’я Опанаса Григоровича Сластьона] / В. Неїжмак // Голос України. – 2020. – 16 черв. (№ 96). – С. 14.

 

  1. Омельченко І. “Сини мої, гайдамаки !.. Нерозумні діти…” Гуманістичний зміст Шевченкової поеми “Гайдамаки” / І. Омельченко // Дивослово. – 2007. – № 9. – С. 23–28.

 

  1. Орлова О. Опанас Сластьон: творчість життя : [живописець (1855–1933)] / О. Орлова // Рідний край : науковий публіцистичний худ-літ. альманах / Полтавський державний пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2005. – Вип. 2 (13). – С. 172–177.

 

  1. Пономаренко О. Опанас Сластіон як ілюстратор поеми “Катерина” (1838 р.) Т. Шевченка : до 180-річчя від дня визволення Т. Шевченка з кріпацтва (22 квітня (4 травня) 1838 р.) / О. Пономаренко // Українська мова і література в школах України. – 2018. – № 6. – С. 14–20. – Бібліогр. в кінці ст. (10 назв).

 

  1. Сластіон (Сластьон) Опанас Георгійович (1.01.1855–24.09.1933) : [живописець, графік, мистецтвознавець і етнограф] // Словник художників України / Акад. наук. УРСР ; редкол.: М. П. Бажан (відп. ред.), В. А. Афанасьєв, П. О. Білецький та ін. – К.иїв, 1973. – С. 212. – Без підп.

 

  1. Сластіон (Сластьон) Опанас Георгійович (2 (14). 01.1855 – 24.09.1933) : [укр. живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф] // Митці України : енцикл. довід. / упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1992. – С. 535. – Без підп.

 

  1. Ханко В. М. Відзначення ювілею О. Г. Сластьона : [до 125-річчя з дня народження художника] / В. М. Ханко // Народна творчість та етнографія : інст. мистецтвознавства фольклору та етнографії / [редкол.: М. Т. Рильський, М. М. Гордійчук, К. Т. Гуслистий та ін.]. – 1981. – № 3. – С. 106–109.

 

  1. Ханко В. Графічна спадщина Опанаса Сластьона [укр. художника (1855-1933)] / В. Ханко // Образотворче мистецтво. – 1993. – № 1. – С. 18-21.

 

  1. Ханко В. Поетичні твори Тараса Шевченка в інтерпретації О. Сластьона / В. Ханко // Образотворче мистецтво. – 2014. – № 1. – С. 43–47.

 

  1. Яцюк В. Невідомі сторінки спадщини Опанаса Сластіона : [ілюстратор творів Т. Шевченка] / В. Яцюк // Народна творчість та етнографія. – 1995. – № 4–6. – С. 44–51.

 

Підготувала:  Кивацька Р. Д.