(1822–1884)
Народився в с. Яворів Косівського р-ну Івано-Франківської обл. в сім’ї боднаря.
Перші спроби в різьбі – зроблені самотужки пістолі, прикрашені різьбою та жируванням. Служив в цісарській армії (1844-1850).
Працюючи в межах традицій, Юрій Шкрібляк застосовував нові прийоми різьблення, сконструював оригінальний токарний верстат, створив різноманітні форми ужиткових виробів, удосконалив техніку різьблення та орнаментику.
Свої вироби Шкрібляк прикрашував – пласкою й ажурною різьбою, геометричним орнаментом, та інкрустацією металом або мідяним дротом і баранячим рогом.
Його вироби з тиса, бука, груші відзначаються оригінальною формою, досконалістю орнаментики й надзвичайно тонким технічним виконанням.
Майстер став зачинателем великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва. Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.
Виготовляв тарілки, миски, ложкарі, бочівки, чаші, куделі, табакерки, бербениці, пляшки, чарки, сільнички, фірмаки, скриньки, черпаки, ложки, підноси, полонники, коробочки, пудрениці; полиці, сволоки; пістолі, рушниці, топірці, порохівниці; свічники, свічники-трійці, хрести, іконостаси, копилки.
Твори Юрія Шкрібляка зберігаються у музеях України, світу та у приватних колекціях.
У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського зберігається понад 30 творів майстра.
Джерело: Енциклопедія українознавства : словникова частина. Т.10 / гол. ред. В. Кубійович ; редкол. : А. Жуковський, І. Кошелівець, В. Маркусь та ін. ; НТШ у Львові, Фонд духовного відродження ім. митрополита Андрея Шептицького. – перевид. в Україні, репр. вид. – Львів : НТШ, 2000. – С. 3846.
Бібліографічний список літератури
Твори родини Шкрібляків:
- Шкрібляк М. В. “Церковний Переяслав” на тлі унійних колізій і політико-ідеологічних стратегій ранньомодерної України-Руси = “Ecclesiastic Pereyaslav” on the Background of Unions Collision, Political and Ideological Strategies of Early Modern Ukraine-Rus’ : монографія / М. В. Шкрібляк. – 2-ге вид., доп. – Чернівці : Наші книги, 2016. – 400 с. : іл. – Бібліогр.: с. 369–399.
- Шкрібляк П. 15-річчя наукової установи на Гуцульщині: передумови необхідності створення та основні аспекти роботи : [про І. Франка і Гуцульщину] / П. Шкрібляк // Нагуєвицькі читання – 2008. Іван Франко і новітнє українство : матер. Всеукр. наук. конф. / [редкол.: П. Іванишин (гол.), Я. Радевич-Винницький, С. Квіт] ; НДІ українознавства МОН України ; Дрогоб. районна держ. адміністрація та районна рада [та ін.]. – Дрогобич : Посвіт, 2009. – С. 161–178. – Бібліогр. в кінці ст.
- Шкрібляк П. Наукова установа в Карпатах на новому етапі своєї діяльності : [про інститут українознавства, філію яку відкрили на “Гуцульщина”] / П. Шкрібляк // Нагуєвицькі читання – 2009. Іван Франко і парадигми соціально-гуманітарних наук початку ХХІ століття : матер. Всеукр. наук. конференції : Нагуєвичі, 28–29 серпня 2009 р. / [редкол. : П. Іванишин (голова), С. Квіт, П. Кононенко [та ін.] ; Нац. НДІ українознавства МОН України ; Дрогоб. рай. держ. адмін. ; каф. теорії та іст. укр. л-ри ДДПУ ім. І. Франка [та ін.]. – Дрогобич, 2010. – С. 309–322.
- Шкрібляк М. Православно-католицький діалог епохи раннього модерну: національно-релігійний контекст / М. Шкрібляк // Мандрівець. – 2013. – № 4. – С. 23–26. – Бібліогр. в кінці ст.
- Шкрібляк М. В. Роль Львівської та Перемиської єпархії в унійних процесах кінця XVI-початку XVIII століть : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 09.00.11″Релігієзнавство.” / М. В. Шкрібляк ; Нац. ун-т ”Острозька Академія”. – Острог, 2007. – 20 с.
- Шкрібляк П. Село голови – один із центрів втілення на Гуцульщині ідей Івана Франка / П. Шкрібляк // Нагуєвицькі читання – 2007. Іван Франко і сучасна Україна : Матер. Всеукр. наук. конференції: Нагуєвичі, 1-2 вересня 2007 / Дрогоб. рай. держ. адміністрація; Наук.-досл. ін-т українозн. МОНУ; Редкол.: П. Іванишин, С. Квіт, П. Кононенко та ін. – Дрогобич : Посвіт, 2008. – С. 312–327.
- Шкрібляк М. Формування ренесансного світогляду українців в умовах бездержавності та піднесення ідей “польського сарматизму” / М. Шкрібляк // Мандрівець. – 2014. – № 3. – С. 71–74. – Бібліогр. в кінці ст.
Про життя та діяльність родини Шкібляків :
- Грепиняк М. Нащадок славетного роду різьбярів : родина Шкрібляків / М. Грепиняк // Народне мистецтво. – 2003. – № 3–4. – С. 19–20.
- Кіс-Федорук О. Із спостережень над типологією гуцульської плоскорізьби : (на матер. творчості Шкрібляків) / О. Кіс-Федорук // Народна творчість та етнографія. – 2000. – № 2–3. – С. 103–106.
- Маценко Г. Живе відчуття доби : [славетні гості Львова: Людмила Старицька-Черняхівська, Юзеф Стшиговський, Сзігмунд III Ваза, Карло Клюдський, брати Шкрібляки, Юрій Шовкопляс, Рудольф Шпільман] / Г. Маценко // Дзвін. – 2017. – № 11. – С. 176–182.
- Молинь В. Класик гуцульської різьби : до 180-річчя від дня народження Ю. Шкрібляка / В. Молинь // Народна творчість та етнографія. – 2002. – № 1–2. – С. 23–25.
- Молинь В. Різьбяр Микола Ю. Шкрібляк / В. Молинь // Народне мистецтво. – 2008. – № 1–2. – С. 46–47.
- Островський Г. Сім’я Шкрібляків : про нар. майстрів різьби по дереву, с. Яворів. Долинський р-ну Івано-Франківська обл. / Г. Островський ; докум. оповідь // Жовтень. – 1988. – № 12 (530). – С. 74–82. – Поч.: № 8.
- Сахро М. Майстриня з родини Шкрібляків = про майстриню укр. нар. декоративно-ужиткового мистецтва К. Шкрібляк, с. Яворово. Івано-Франківська обл. / М. Сахро // Народна творчість та етнографія. – 1972. – № 4. – С. 99–101.
- Славетний рід різьбярів : (про Юрія Шкрібляка) // Календар класного керівника на 2007-2008 навчальний рік : посіб. для вчит. / упоряд. Ю. Кишакевич. – Дрогобич, 2007. – С. 143–145. – Без підп. – Бібліогр. в кінці ст.
Виконала: Василиків О. М.