9 листопада – День української писемності та мови

Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас,

бо ж єдина – так, як мати,

мова в кожного із нас!

Оксана Забужко

 

     9 листопада ми відзначаємо велике свято – День української писемності та мови. Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але ми впевнені, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. З гідністю і шаною ми маємо усвідомлювати велику цінність рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім.

День встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року «на підтримку ініціативи громадських організацій… в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».

Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно «солов’їною».

Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Отож, бажаємо всім вдосконалювати знання своєї рідної мови, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців.