Маркіян Шашкевич – провісник незалежності соборної України

(210 років від дня народження М. Шашкевича (1811-1843) В нім [мові] являється душа народу і степінь його просвічення, глибина або міль його мислей. Шашкевич М.

В історії різних народів появлялися й появляються сильні постаті, які здатні внести своїм талантом та ентузіазмом великі позитивні зміни в суспільстві, в якому вони проживають. За 32 прожиті роки Маркіян Шашкевич визначився на Західній Україні як перший народний поет, прозаїк, публіцист і перекладач, автор першої книжки українською мовою «Русалка Дністровая»

Шашкевич очолив гурток прогресивної молоді «руська трійця», який виступив на захист української літератури, проти ополячування населення Галичини. 1834 року гурток львівських семінаристів остаточно оформився в культурно-просвітню організацію.

На літературну ниву Шашкевич вступив 1835 року, надрукувавши у Львові оду до Цісаря Франца І «Голос галичан». Наступного року вийшла в Перемишлі польською мовою полемічна брошура Шашкевича «Азбука і абецадло». Це була відповідь українського патріота на намагання української шляхти й клерикалів ввести в українську мову й літературну польську абетку.

Дбаючи про розвиток народної освіти поводир «Руської трійці» склав 1836 року першу «Читанку» українською мовою. Незважаючи на настійну потребу для дітей, її вороже зустріла цензура. Тільки 1850 року «Читанку» видав у Львові Яків Головацький і від тоді вона з успіхом використовувалась в початкових школах Галичини.

1837 року здійснилася заповітна мрія Шашкевичивого гуртка: в Будимі (Будапешт) з’явилася «Русалка Дністровая» – перша книга народною українською мовою в Галичині..

Художня спадщина Маркіяна Шашкевича невелика: три десятки поезій, романтичне оповідання «Олена» та переспіви та й переклади із староруської, чеської, польської і сербської мов. В особі Шашкевича в українську літературу ввійшов талановитий поет, перекладач, патріот, гуманіст, людина високою культури й громадянської мужності. Провідний мотив Шашкевичевої творчості – заклик до національного єднання на демократичній основі, ідея захисту рідної мови, культури.

Маркіян Шашкевич справедливо вважався одним із основоположників громадянської лірики в українській літературі. Тема національного відродження органічно єдналася у нього із закликом до боротьби проти суспільної реакції.

Друга збірка Шашкевичевого гуртка – альманах «Зоря” (1834) – фольклорно-літературна. Рукопис «Зорі» не зберігся. Проте відомо, що збірка відкривалася портретом Богдана Хмельницького та нарисом М. Шашкевича про видатного полководця. До неї входили також вірші членів «Руської трійці».

Згодом частина матеріалів із цієї збірки потрапила до «Русалки Дністрової». Все – ж «Зоря», на думку дослідників, була за змістом набагато сміливішою, ніж «Русалка…».

М. Шашкевич перший, а за ним І. Вагилевич та Я. Головацький почали збирати народні пісні. Шашкевич робив це переважно в рідному Підлиссі та в сусідньому селі Княжому. За час навчання в гімназії, а потім за семінарські роки в нього набралося більше десятка зошитів із пісенним фольклором.

Літературна творчість М. Шашкевича тривала недовго — з 1833 по 1843 рік, та й то, починаючи від 1837 року, із значними перервами. Проте в ній сучасники бачили справу всенародного значення. М. Шашкевич визначився за той час і як талановитий перекладач із сербської, чеської, польської та грецької мов. Фрагмент його переспіву “Слова о полку Ігоревім” (“Плач Ярославни”), який дійшов до нас, свідчить, що поет дуже відповідально ставився до цієї пам’ятки культури. М. Шашкевич перший в українській літературі переклав “Краледвірський рукопис” В. Ганки. Неабияке значення мають також публіцистичні праці письменника.

Поетична спадщина поета — коштовна перлина в духовній скарбниці українського народу.