Facebook Instagram Youtube

Бібліотека Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

“Син Придніпров’я”, “поет чарів ночі”. До 120-річчя від дня народження Валер’яна Підмогильного

До 120-річчя від дня народження Валер’яна Підмогильного, українського письменника, перекладача, одного з представників «Розстріляного Відродження»

Валер’ян Підмогильний

(2.02.1901 – 3.11.1937)

Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 р. у селянській родині великого степового села Чаплі, Новомосковського повіту, що під Катеринославом (нині м. Дніпро). Відданість батьківщині, свобода думок та вчинків закладалися змалечку.

На характер Валер’яна безпосередній вплив мала мати  – малоосвічена селянка, яка все життя працювала на землі. Вона за переказами старожилів відзначалася вродженим розумом, тактовністю, делікатністю й суворою гідністю – саме тою народною інтелігентністю, яка притаманна українській жінці. Від неї Валер’ян узяв добірну та розмаїту мову, органічну та глибоку любов до історії рідного краю. Батько Валер’яна Петровича – Петро Якович був конторським працівником і касиром в економії графа Воронцова-Дашкова й докладав усіх зусиль, щоби діти здобули найкращу освіту та «йшли до науки» – запрошував вчителя французької мови, який викладав у самого графа. Сестра Валер’яна Настя досконало оволоділа французькою, та в повоєнні роки завідувала кафедрою іноземних мов в одному з Харківських інститутів. До того ж брат Валер’яна Підмогильного на початку 30-х років ХХ ст. був визнаним авторитетом перекладацької школи в Україні, працюючи в найпопулярнішому видавництві «Рух», консультантом з іноземної літератури.
З раннього дитинства Валер’ян виявляв допитливість, мав добру пам’ять, схильність до навчання. Ще в церковно-приходській школі був постійним читачем вчительської бібліотеки, сам пробував віршувати та писати щось подібне до оповідань. Односельці запам’ятали його сором’язливим і дуже ввічливим до старших, людяним хлопчиком. До речі в 14-15 років у нього з’явився велосипед, єдиний на той час у селі, який подарував йому батько. І Валер’ян щиро ділився зі своїми друзями рідкісним та недоступним для багатьох засобом пересування. Після початкової освіти, дев’ятирічного вундеркінда віддають до Катеринославського першого реального училища, де він мав провчитися сім років, здобуваючи знання переважно із точних дисциплін. Писати він почав ще в середній школі, розміщуючи свої оповідання у шкільному журналі під псевдонімом Лорд Лістер, у такий спосіб вплинуло захоплення пригодницькою літературою. Але переситившись уже тоді трафаретним сюжетом та однолінійними образами, Валер’ян Підмогильний у своїй творчості старанно уникає подібного. Дебютант із літератури все більше навертається до класичної європейської (у тому числі, української та російської літератури, а також філософії). До цього ж періоду належить його знайомство з Петром Єфремовим – літературознавцем високої культури та широкої ерудиції, який чимало посприяв розкриттю таланту юного Валер’яна, зокрема щодо глибокого пізнання людини.
В. Підмогильний закінчив російськомовне реальне училище на відмінно, а з весни 1917 р. воно стає першою реальною школою з українською мовою викладання. Тому, навчання продовжується ще на рік. У червні 1918 р. Валер’ян знов одержує свідоцтво з відмінними оцінками, що дає йому право вступати до вищих шкіл, склавши повторно очні іспити. Того ж 1918 р. він стає студентом математичного факультету Катеринославського університету. Влітку пише оповідання «Добрий Бог», «Гайдамака», «Пророк».
На цей час стає, надто неспокійно в самому Катеринославі. Хвилі громадянської війни, петлюрівці, денікінці, махновці, червоні… Навчання в університеті, як такого немає, довелося Валер’яну шукати засобів для існування – працював діловодом українського клубу в редакції військової газети. До того ж у 1920 р., коли почала вкорінюватися радянська влада, але матеріальне існування було вкрай сутужне, студент став викладачем математики в одній зі шкіл м. Катеринослава. Водночас він став і секретарем секції художньої пропаганди відділу народної освіти. Однокурсники любили розповіді Валер’яна, завжди слухали його з інтересом та запитували «чи буде сьогодні університет на дому?». У Катеринославі того часу почав виходити невеличкий літературно-науковий і педагогічний збірник «Січ», у якому було опубліковано два оповідання Валер’яна Підмогильного – «Гайдамака» і «Ваня». У наступному випуску збірника «Січ», містилося оповідання «Старець». Поява цього твору переконливо засвідчила, що в українську прозу увійшов майстер слова із високою культурою письма та тонким почуттям людської натури. Не випадково, саме цією новелою відкрився збірник оповідань, що вийшов на початку 1920 р. в «Українському видавництві» й мав назву «Твори. Т. 1», хоча він мав формат кишеньковий – всього на 168 сторінок. Цим виданням Підмогильний заявив про себе, як майстер психологічної інтелектуальної прози.
Ранні твори Валер’яна Петровича витримали перевірку часом, у 1989 р. сім із дев’яти його перших оповідань було включено до збірки посмертних видань.
У 1921 р. Підмогильний вирушає до Києва і восени того ж року працює бібліографом Книжкової Палати. Однак недовго – місто перебуває в тяжкій економічній катастрофі: транспорт, електрична станція та водогін не працюють, фабрики зупинені. У студентських аудиторіях викладачі і студенти сидять при каганцях у шапках і пальто, науковці відкладають свої рукописи та йдуть найматися на фізичну працю, хто може рятується від злиднів у селах. Підмогильний виїхав за тридцять кілометрів від Києва до містечка Ворзель, де викладав українську мову та політосвіту у трудовій школі. Тут він одружився з донькою священика Катериною Червинською, майбутньою акторкою, яка закінчила гімназію та мала спеціальну театральну освіту. Пізніше дружина Підмогильного працювала в дитячому театрі м. Харкова, а коли чоловіка було засуджено зазнала тяжких часів заслання до Сибіру. Після повернення працювала у бібліотеці Київського Будинку піонерів. У часи репресій та загибелі свого чоловіка, доклала неабияких зусиль для збереження його літературного спадку.
Восени 1923 р. Підмогильний вчителює в одній з київських шкіл та працює редактором видавництва «Книгоспілка». Він активно включається до процесу культурного відродження, вступивши до Асоціації письменників, що об’єднала майже всі покоління митців. Невдовзі з цього угруповання вийшли «неокласики» та «Ланка», яку очолив Валер’ян Підмогильний. Він був організатором та душею «Ланки», що об’єднала різних творчих особистостей в одне здружене товариство. Єдиною була вимога писати талановито та бути порядним громадянином.
У середині 20-х рр. ХХ ст. в Україні вирує літературна дискусія. Основне її питання звучало так: «Європа чи Просвіта?». Підмогильний, звісно, не залишився осторонь цієї дискусії та основну небезпеку бачив у появі в літературі примітивного типу «ура-комуніста». Небезпека полягала в тому, що коли художній  твір не відповідав вимогам офіційної ідеології, його засуджували. Головною ж темою для Підмогильного була не революція й людина, а людина та революція.
Після приходу до влади секретаря ЦК ВКП(б) Лазаря Кагановича стало зрозуміло, що розвиток національної культури в Україні буде вирішуватися командно-адміністративними постановами та розпорядженнями, і саме у цей період побачив світ роман В. Підмогильного «Місто», що ставить проблему перспектив розвитку української нації. До роману було поставлено епіграф: «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома – на ангела». Навколо роману завирували диспути, проходили обговорення у студентських аудиторіях, одних – роман окриляв, як здобуток прози, іншим – нагадував опозицію до пролетарського мистецтва.
Усе це відбувалося на фоні погіршення ситуації в Україні. У квітні 1929 р. було організовано процеси над українськими націоналістами. Протягом того ж року відбулися нападки на найвидатніших українських академіків. У липні було заарештовано п’ять тис. чоловік, яких пов’язали із вигаданою організацією «Спілка визволення України», про це засвідчив американський дослідник Роберт Конквест у своєму відомому виданні «Жнива скорботи».
У лютому 1929 р. Валер’ян Підмогильний у складі делегації письменників мав зустріч зі Сталіним. Мова йшла саме про національну літературу та українську націю. З архівних свідчень відомо, що Сталін запам’ятав українських письменників, як «національно агресивних», потребуючих «профілактики» й перевиховання. Невдовзі щодо них було вжито різних заходів «перевиховання» – арешти та розстріли.
Також у цей період Підмогильний перекладає і керує підготовкою багатотомних видань Гі де Мопассана (10 томів), Оноре де Бальзака (15 томів), улюбленого Анатоля Франса (25 томів). Про якість цих перекладів ще наприкінці 20-х рр. XX ст. академік Олександр Білецький писав, що ними «сміливо може пишатися література».
Не писалося й у селищі Заньки Чернігівської області, думи линули до Києва, де були масові арешти. Арешт Григорія Косинки відбився найболючіше. Переклад Григорієвих «Мертвих душ» виходить без імені перекладача на титулі й Підмогильний ставить своє прізвище. Гідний вчинок друга й колеги.
Голгофа та вічність. 8 грудня 1934 р. у Занківському будинку творчості Підмогильному було пред’явлено ордер № 845 по  Харківському обласному управлінню НКВС на дозвіл здійснити обшук та арешт.
Згадали йому й публікації за кордоном, і поїздку за кордон 1928 р. у складі делегації письменників. Підмогильний знов і знов переконує, що ні до якої контрреволюційної організації не належить і не належав, він намагається переконати слідчого, що після загибелі та арештів української інтелігенції ті, хто залишився на волі, спрямовують свої сили на розвиток нації та української культури; говорить і про русифікацію у видавництвах, редакціях, часописах. Після катувань і довготривалих допитів у наступних протоколах він пише: «належав останнім часом до письменників-націоналістів із терористичними настроями». Справу сфабриковано: 20 лютого 1935 р. було підписано звинувачувальний висновок у справі «Контрреволюційної боротьбистської організації». Останнє слово мав сказати трибунал, очолюваний відомим катом невинних Василем Ульріхом. Отже, вирок – десять років із конфіскацією та Соловки.
Відповідно до протоколу від 9 жовтня 1937 р. Валер’яна Підмогильного було розстріляно 3 листопада того ж року.     Дружина із сином опиняється теж у Сибіру, на Уралі й тільки після реабілітації, через хворобу сина, знов у Києві. Світлий хлопчина, син Валер’яна – Роман рано помирає від хвороби серця.
Мистецька карма. Літературний шлях Підмогильного тривав лише п’ятнадцять років. Система намагалася зробити все можливе, щоб ім’я цієї людини забулося. Навіть після офіційної реабілітації (1956 р.), тогочасні «літературні генерали» робили все, щоб твори письменника не потрапляли до читача. Його ім’я було вилучено з літературного процесу. Майже шістдесят років українському читачеві довелося чекати повернення творів Валер’яна Петровича Підмогильного. Після довгого забуття, наприкінці 60-х рр. ХХ ст. журналісти з Дніпропетровщини Микола Безуглий та краєзнавець Юхим Сущенко пробили стіну очорнення, згадавши про його в публікації. Твори письменника вперше вийшли друком лише в 1989 р.
Творчість Підмогильного – це одна з найяскравіших сторінок не тільки української, а й європейської літератури. Його переклади вважаються найкращими і охоче перевидаються сучасними українськими видавцями. Твори письменника друкуються в Америці, Франції, Польщі.

Джерело : www.dnipro.libr.dp.ua

Бібліографічний список  літератури :

Твори Валер‘яна Підмогильного :

  1. Косинка Г. Оповідання; Підмогильний В. Місто : Роман / Г. Косинка. – Київ : Наукова думка, 2003. – 392 с. – (Б-ка школяра).
  1. Підмогильний В. Місто : роман / В. Підмогильний ; упряд. текстів та передм. Г.М.Кудрі. – Харків : Веста-Ранок, 2003. – 256 с. – (Сер.: Програма з літ-ри).
  1. Підмогильний В. Місто : роман; Історія пані Ївги : оповідання / В. Підмогильний ; [ упоряд. Л.Федорів ]. – Львів : Червона Калина, 2002. – 312 с. – (“Світ шкільної читанки” ; Кн.3). 
  1. Підмогильний В. Місто : роман, оповідання / В. Підмогильний ; [ упоряд. Р. Мовчан та В. Шевчука; вступ. ст. В. Шевчука; приміт. Р. Мовчан ]. – Київ : Молодь, 1989. – 448 с.
  1. Підмогильний В. Місто : роман / В. Підмогильний ; післямова, біограф. та бібліограф. довідки Г. Костюка. – Нью-Йорк : Укр. Вільна Акад. Наук у США, 1954. – 302 с.
  1. Підмогильний В. Невеличка драма : роман / В. Підмогильний ; передм. і прим. проф. Ю. Бойка. – Париж : Видання Першої Української Друкарні у Франції, 1956. – 345 с.
  1. Підмогильний В. Оповідання. Повість. Романи / В. П. Підмогильний ; [ вступ. ст., упоряд. і приміт. В. Мельника, редкол.: І. Дзеверін, О. Гончар, Ю. Григор’єв та ін.; ред. тому В. Дончик ]. – Київ : Наук. думка, 1991. – 800 с. – (Б-ка укр. літ. Рад. укр. літ.). 
  1. Підмогильний В. Повість без назви… : вибране / В. Підмогильний ; [упорядкув. і передм. Ю. Коваліва]. – Київ : ВЦ Академія, 2017. – 320 с. – (In crudo).
  1. Підмогильний В. Третя революція : оповідання, повісті, роман / В. Підмогильний ; передм., упоряд. та ред. С. Лущій. – Київ : Укр. письменник, 2012. – 619 с. – (Українська класика). 
  1. Підмогильний В. Українська література. 10 клас : програмні тексти, ілюстрації, пояснення, завдання, тести / В. Підмогильний ; [авт.-упор. О. Галета]. – Київ : Всеувито, 2001. – 72 с. – (Сер. “Усе для школи”. Вип. 11). 

Про життя та діяльність В. Підмогильного : 

Книги :

  1. Іванишин М. Екзистенція української людини в прозі Валер’яна Підмогильного (на матеріалі роману “Невеличка драма” : монографія / М. Іванишин ; [відп. ред. П. Іванишин] ; ДДПУ ім. І. Франка, каф. укр. л-ри та теорії л-ри [та ін.]. – Дрогобич : Посвіт, 2013. – 64 с.
  1. Нестелєєв М. На межі : суїцидальний дискурс укр. модернізму : монографія / М. А. Нестелєєв ; [наук. ред. Н. В. Зборовська]. – К. : Академвидав, 2013. – 256 с. – (Монограф).

Про В. Підмогильного.

  1. Островка О.-О. Національно-екзистенційні аспекти прози Валер’яна Підмогильного : дипл. роб. / О. О. Островка ; наук. кер. М. В. Іванишин. – Дрогобич : б. в., 2017. – 61 с.

 Статті :

  1. Аксютін Ю. Український синодик Хрущова / Ю. Аксютін, Д. Табачник // Репресоване “відродження” / упор: О. І. Сидоренко, Д. В.Табачник. – К. : Україна, 1993. – С. 28-52.

Згадується В. Підмогильний.

  1. Апрелько К. Ідеологія з музичної точки зору : завтра минає 115 років від дня народження українського письменника і перекладача Валер’яна Підмогильного / К. Апрелько // Голос України. – 2016. – 1 лют. (№ 18). – С. 12.
  1. Бутенко Н. В. Підмогильний “Місто”. Зображення “цілісної” людини в єдності біологічного, духовного, соціального : конспект уроку української літератури; 11 клас / Н. Бутенко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2020. – № 4–6. – С. 60–64.
  1. Бутурлим, Т. Характер гендерних взаємин персонажів роману Валер’яна Підмогильного “Місто” / Т. Бутурлим // Дивослово. – 2015. – № 9. – С. 6–10.
  1. Валер’ян Підмогильний // Українська література : імена і долі письменників : методичні поради : в 3-х частинах / [упоряд. Н. М. Гаєвська ; заг. ред. В. Я. Неділька] ; НУ ім. Т. Шевченка. – Київ, 2001. – С. 125–132.
  1. Валер’ян Підмогильний (1901–1937) // Усі українські письменники : біограф. нарис, літ.-худ. огляд, перелік основних творів, л-ра для додаткового користув, термінологічний словник / [упоряд.: Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева]. – Харків, 2005. – С. 15–20. – (Іду на урок). – Бібліогр. в кінці ст.
  1. Васьків М. Український роман 1920-х – початку 1930-х років: Ґенерика й архітектоніка : монографія / М. С. Васьків. – Кам’янець-Подільський : б.в., 2007. – 208 с.

          Згадується В. Підмогильний.

  1. Використання чайнвордів на уроках української літератури 10-11 класи // Бібліотечка “Дивослова”. – 2011. – № 10. – С. 2–48.

          Згадується В. Підмогильний.

  1. Гаєвська, Р. “Запрошую вас до міста” : Розробка уроку на матеріалі роману В. Підмогильного “Місто”, 11 клас / Р. Гаєвська // Дивослово. – 2016. – № 10. – С. 10–13.
  1. Ганошенко Ю. Традиції Лесі Українки в інтерпретації образу русалки в романі В. Підмогильного “Невеличка драма” / Ю. Ганошенко // Леся Українка і сучасність : зб. наук. праць / [ред. кол.: М. Жулинський, Л. Мірошниченко та ін. ; упоряд. Н. Г. Сташенко] ; Волинський держ. ун-т ім. Л. Українки ; Волинський наук.-дослід. центр вивчення творчості Л. Українки [та ін.]. – Луцьк, 2006. – Т. 3. – С. 92–102.
  1. Гірник А. Валер’ян Підмогильний роман “Місто” / А. Гірник // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2017. – № 12. – С. 28–33.
  1. Голик О. “Суворий аналітик доби” : До 115-річчя від дня народження В. Підмогильного / О. Голик // Українська мова і література в школах України. – 2016. – № 12. – С. 25–27. 
  1. Градовський А. Жуїри та їхня сповідь. За творами “Любий друг” Гі де Мопассана та “Місто” В. Підмогильного / А. В. Градовський // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2006. – № 9. – С. 16–18.
  1. Даниленко Л. Творча манера автора у психологізації головного персонажа / Л. Даниленко // Дивослово. – 2018. – № 2. – С. 52–54.

Згадується В. Підмогильний.

  1. Дроботько Н. Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного “Місто” : урок, 11 клас / Н. Дроботько // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. – № 4. – С. 8–12.
  1. Іванишин М. Екзистенція українця в романі В. Підмогильного “Невеличка драма”: націологічний вимір / М. Іванишин // Націософська інтенціональність та її естетичні вияви в українській літературі XIX – XX століть : колективна монографія / О.Р.Баган, О.В.Вовк, І.І.Дмитрів, М.В.Іванишин ; за ред. П. Іванишина. – Дрогобич, 2014. – С. 172–181. – Бібліогр. в кінці ст. (11 назв).
  1. Кашуба Є. Роль галюциногенного в соціалізації особистості. За оповіданнями Мо Яня “Геній” і Валер’яна Підмогильного “Ваня” / Є. Кашуба // Всесвітня література в сучасній школі : наук.-метод. журнал. – 2019. – № 2. – С. 6–10. – Бібліогр. в кінці ст. ( 8 назв).
  1. Ковалів Ю. Валер’ян Підмогильний / Ю. Ковалів // Слово і час. – 2019. – № 2. – С. 57–63. – Бібліогр. в кінці ст. ( 12 назв).
  1. Ковальчук О. “Мистецтво жити” як альтернатива стратегіям буття : “Невеличка драма” Валер’яна Підмогильного / О. Ковальчук // Дивослово. – 2004. – № 2. – С. 51–54.
  1. Костюк Г. Валер’ян Підмогильний / Г. Костюк // Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. : у 3-х кн. / [упоряд. В. Яременко (Україна), Є. Федоренко (США)]. – Київ, 1994. – Кн. 2. – С. 307–317.
  1. Котик І. Ірраціональне / раціональне в характерах героїв Валер’яна Підмогильного / І. Котик // Слово і час. – 2003. – № 5. – С. 64–70.
  1. Кулікова Т. Функціонально-стилістичне навантаження компаративів у романі В. Підмогильного “Місто” / Т. В. Кулікова // Імідж сучасного педагога. – 2016. – № 2. – С. 63–66. – Бібілогр. в кінці ст.
  1. Кушлаба М. Читання художнього твору – один із способів формування всебічно розвиненої особистості : читання твору на матеріалі малої прози Валер’яна Підмогильного / М. Кушлаба // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 7–8. – С. 82–86.
  1. Лавріненко Ю. Підмогильний Валеріан (літературна сильвета) проза / Ю. Лавріненко // Розстріляне Відродження : антологія 1917–1933 : поезія – проза – драма – есей / Ю.Лавріненко ; [упорядкув., передм., післям. Ю. Лавріненка ; післям. Є. Сверстюка]. – Київ, 2008. – С. 451–464.
  1. Ленська С. Психологічно-аналітичний дискурс новелістики В. Підмогильного / С. Ленська // Бібліотечка “Дивослова”. – 2019. – № 2. – С. 32–37.
  1. Лепьохін Є. Психологізм та історизм в оповіданні “Собака” В. Підмогильного й новелі “Зрадлива жінка” А. Камю / Є. Лепьохін // Дивослово. – 2008. – № 12. – С. 48–50.
  1. Лепьохін Є. Жанрова специфіка творів “Остап Шаптала” В. Підмогильного і “Сторонній” А. Камю / Є. О. Лепьохін // Зарубіжна література в школах України. – 2006. – № 4. – С. 48–50.
  1. Лущій С. Побут 1920-х років у творах Валер’яна Підмогильного / С. Лущій // Дивослово. – 2015. – № 2. – С. 44–47.
  1. Лущій С. Підмогильний Валер’ян Петрович [02.02.1901 – 03.11.1937) : [прозаїк, перекладач] / С. І. Лущій // Енциклопедія історії України / ред. рада: В. М. Литвин (гол.), В. М. Геєць, Л. В. Губерський [та ін.]. – Київ, 2011. – Т. 8 : Па–Прик. – С. 239–240.
  1. Лущій С. Образ міста в прозі Валер’яна Підмогильного / С. Лущій // Рідний край / Полтавський держ. пед. ун-т. – 2012. – № 2 (27). – С. 110–117. – Бібліогр. в кінці ст.
  1. Мартинова М. “Місто” В. Підмогильного – книга життя, шляхи долі і життєва іронія міста : урок-досьє для пізнання істини / М. Мартинова, О. Кучеренко // Українська мова і література в школах України. – 2014. – № 2. – С. 40–52.
  1. Массовер Г. “На варті страждання…” : до 115-річчя від дня народження В. П. Підмогильного (1901–1937) / Г. В. Массовер // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2016. – № 1. – С. 57–68. – Бібліогр. в кінці ст.
  1. Мафтин Н. Національний модус інтернаціонального жанру : новела Валер’яна Підмогильного “Військовий літун” / Н. Мафтин // Українознавчі студії : наук.-теорет. журнал Ін-ту українознавства при Прикарп. нац. ун-ті ім. В. Стефаника / [В. Ґрещук (голов. ред.),. – Івано-Франківськ, 2011. – № 11–12. – С. 183–189.
  1. Мафтин Н. Специфіка моделювання художньої свідомості в новелі В. Підмогильного “Іван Босий” / Н. Мафтин // Слово і час. – 2011. – № 9. – С. 59–63.
  1. Мафтин Н. Ідейно-художні особливості малої прози Валер’яна Підмогильного (на основі аналізу новели “Іван Босий”) / Н. Мафтин // Рідне слово в етнокультурному вимірі : зб. наукових праць / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка та ін. – Дрогобич, 2013. – С. 372–380. – Бібліогр. в кінці ст. (8 назв).
  1. Митринська Г. Українські перекладачі ХХ століття : Агатангел Кримський, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Валер’ян Підмогильний, Григорій Кочур, Микола Лукаш / Г. Митринська // Всесвітня література в сучасній школі : наук.-метод. журнал. – 2016. – № 6. – С. 36–40. 
  1. Мицик Ю. Незнаний лист Валер’яна Підмогильного / Ю. Мицик, І. Тарасенко // Слово і час. – 2016. – № 3. – С. 102–103.
  1. Мовчан В. Валер’ян Підмогильний / В. Мовчан // Дивослово. – 2011. – № 2. – С. 51–57.
  1. Мовчан Р. Валер’ян Підмогильний : літературознавство і критика / Р. Мовчан // Дивослово. – 2011. – № 4. – С. 34–40. – Закінч. Початок див. у № 2 за 2011 р.
  1. Мовчан Р. Проза Валер’яна Підмогильного. Доля, людина, стиль / Р. Мовчан // У пошуках архітвору : (з історії української літератури ХХ століття) / Р.Мовчан. – Київ, 2018. – С. 148–170.
  1. Мовчан Р. Український модернізм 1920-х : портрет в історичному інтер’єрі / Р. В. Мовчан ; Ін-т літ. ім. Т.Г.Шевченка НАН України. – Київ, 2008. – 544 с.
  1. Мороз-Стрілець Т. Голос пам’яті : спогади / Т. М. Мороз-Стрілець. – Київ., 1989. – 196 с.

      Згадується В. Підмогильний.

  1. Нежива Л. Урок-екзистенційний пошук (на прикладі вивчення роману В. Підмогильного “Місто”) / Л. Л. Нежива // Імідж сучасного педагога. – 2016. – № 1. – С. 57-60. – Бібліогр. в кінці ст.
  1. Очеретянко С. Полинова доля Валер’яна Підмогильного / С. Очеретянко // Дивослово. – 2004. – № 2. – С. 63–67.
  1. Павличко Д. Література – будівнича української народної республіки / Д. Павличко // Літературна Україна. – 2018. – 26 квітня№ 16. – С. 4-5. – Закінч. Поч. у№12-15.

Згадується В. Підмогильний.

  1. Павличко С. Інтелектуальна проза Петрова й Підмогильного / С. Павличко // Дискурс модернізму в українській літературі / С.Д.Павличко. – Київ, 1999. – С. 209–214.
  1. Павличко С. Фройдистський аналіз української класики: Шевченко, Костомаров, Куліш, Нечуй-Левицький / С. Павличко // Дискурс модернізму в українській літературі / С.Д.Павличко. – Київ, 1999. – С. 259–265.
  1. Павлів І. Валер’ян Підмогильний : цикл уроків / І. Павлів // Бібліотечка “Дивослова”. – 2019. – № 5-6. – С. 104–121.
  1. Парфенюк О. Валер’ян Підмогильний-автор інтелектуально-психологічної прози : урок 11 клас; життєвий шлях письменника / О. Парфенюк // Бібліотечка “Дивослова”. – 2012. – № 9. – С. 18–23.
  1. Погрібний А. Поклик дужого чину : статті, портрети, силуети, наближення, публіцистика / А. Погрібний ; вступ. сл. В. Г. Дончика та П. П. Кононенка ; [упоряд. Г. Погрібна]. – К. : Просвіта, 2009. – 680 с. – (Б-ка Шевченків. ком.). – С. 673-674.

Згадується В. Підмогильний.

  1. Поліщук Н. Філософія і література у контексті європейського модернізму : інтелектуалізм Валер’яна Підмогильного / Н. Поліщук // Філософська думка. – 2011. – № 1. – С. 99-113.
  1. Протасова Г. Український модернізм: втрачені тексти, забуті імена : про лекції Віри Агеєвої на тему ”Врачені тексти та забуті імена нашого модернізму” / Г. Протасова // Літературна Україна. – 2015. – 1–8 січ. – № 1–2. – С. 4.
  1. Рева Л. Повість “Остап Шаптала” В. Підмогильного : пізнавальний вимір наративу / Л. Рева // Література. Фольклор. Проблеми поетики : зб. наук. праць. – Київ, 2010. – Вип. 29. – Ч.1. – С. 297–307.
  1. Розробки уроків з української літератури для 11 класу. 1 семестр // Бібліотечка “Дивослова”. – 2011. – № 9. – С. 4–88.

Згадується В. Підмогильний.

  1. Рудницька, О. Образ митця на тлі епохи в романах Валер’яна Підмогильного “Місто” та Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” : бінарний інтегрований урок укр. й заруб. літ-ри, 11 клас / О. Рудницька, Г. Шкамарда // Дивослово. – 2019. – № 9. – С. 7–12.
  1. Русанова О. В. Підмогильний – автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Роман “Місто” Екзистенціалізм : Цикл уроків за романом В. Підмогильного “Місто”. Урок № 1. Українська література 11 клас / О. Русанова // Українська мова і література в школі. – 2016. – № 1. – С. 38–43.
  1. Русанова О. Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі / О. Русанова // Англійська мова та література. – 2016. – № 6. – С. 42–45. 
  1. Русанова О. В. Підмогильний – автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Роман “Місто”. Екзистенціалізм : цикл уроків за романом В. Підмогильного “Місто”. Урок № 1 з укр. літ-ри, 11 клас / О. Русанова // Українська мова і література в школах України. – 2016. – № 1. – С. 38–43.
  1. Русанова О. Зображення “цілісної” людини в єдності біологічного, духовного, соціального. Степан Радченко – цинічний егоїст чи взірець сильної цілеспрямованої особистості? Цикл уроків за романом В. Підмогильного “Місто” : урок № 3 з укр. літ-ри, 11 клас / О. Русанова // Українська мова і література в школах України. – 2016. – № 4. – С. 43-45.
  1. Русанова О. Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі : цикл уроків української літератури для 11 класу за романом В. Підмогильного “Місто”. Урок 2 з української літератури, 11 клас / О. Русанова // Українська мова і література в школах України. – 2016. – № 2. – С. 42–45.
  1. Саєнко В. “Повість без назви” Валер’яна Підмогильного: аспекти герменевтичного аналізу / В. Саєнко // Українська література ХХ ст.: діапазони творчих голосів і мистецьких відкриттів : вибрані літературнознавчі праці / В.Саєнко. – Львів, 2016. – С. 172–203.
  1. Сидорина О. Алюзії в романі В. Підмогильного “Місто” на “Божственну комедію” Данте Аліг’єрі / О. Сидорина // Українська мова і література в школі. – 2018. – № 5. – С. 19–23. – Бібліогр. в кінці ст. ( 6 назв).
  1. Сімович В. Праці : у двох томах : історія літератури, історія, культура, громадське життя. Т.2. Літературознавство. Культура / В. Сімович ; [упор. Л. Ткач]. – Чернівці, 2005. – 904 с. – До 125-річчя від дня народження.

Згадується В. Підмогильний.

  1. Скорина Л. Специфіка аналізу епічного твору: теорія і практика. На матеріалі опорвідання Валер’яна Підмогильного “Ваня” / Л. Скорина // Дивослово. – 2017. – № 4. – С. 53–63. – Бібліогр. в кінці ст.
  1. Таровита І. Степан Радченко – цинічний егоїст чи взірець сильної цілеспрямованої особистості? : роман В.Підмогильного “Місто” / І. О. Таровита // Все для вчителя. – 2011. – № 34–36. – С. 73–75.
  1. Тимків Н. Інтелектуальні і моральні засади життя Степана Радченка. (Образ головного героя роману Валер’яна Підмогильного “Місто” з точки зору авторської позиції) / Н. Тимків // Дивослово. – 2005. – № 10. – С. 24–30.
  1. Харлан О. Екзистенційна модель катастрофізму в українській та польській літературі міжвоєнного двадцятиліття : (на матер. прози Валер’яна Підмогильного та Бруно Шульца) / О. Харлан // Українська мова і література в школі. – 2007. – № 1. – С. 51–54.
  1. Ходакова О. Способи самоствердження людини, пошуки нею свого місця в суспільстві : за романом В. Підмогильного “Місто”, урок ток-шоу / О. Ходакова // Українська мова і література в школах України. – 2019. – № 12. – С. 30–32.
  1. Шевельов Ю. Білок і його забурення. (“Місто” Валеріяна Підмогильного) / Ю. Шевельов // Вибрані праці : у 2-х книгах / Ю.Шевельов ; упоряд. і передм. Іван Дзюба. – Київ, 2008. – Кн. 2 : Літературознавство. – С. 382–392.
  1. Шевельов Ю. Людина і люди. (“Місто” Валеріяна Підмогильного) / Ю. Шевельов // Вибрані праці : у 2-х книгах / Ю.Шевельов ; упоряд. і передм. Іван Дзюба. – Київ, 2008. – Кн. 2 : Літературознавство. – С. 369–381.
  1. Шевчук В. У світі прози Валер’яна Підмогильного / В. Шевчук // Репресоване “відродження” / упор: О. І. Сидоренко, Д. В.Табачник. – Київ, 1993. – С. 276–289 : фото.
  1. Шевчук В. Дорога в тисячу років : роздуми, статті, есе / В. О. Шевчук ; [ред. А. М. Макаров]. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 416 с.

Згадується В. Підмогильний.

  1. Шерех Ю. Людина і люди: “Місто” В. Підмогильного / Ю. Шерех // Не для дітей : Літ.-крит. статті і есеї / Ю.Шерех ; Вст. ст. Ю.Шевельова. – Мюнхен, 1964. – С. 83–96.
  1. Якобчук Я. Вчимося розуміти те, що написано, і розуміти навіть те, що не написано : текст і підтекст роману В. Підмогильного “Місто” 11 клас / Я. Якобчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 5. – С. 24–26.

Виконала : Кивацька Р. Д.

(03244) 2-37-75
library@dspu.edu.ua
м.Дрогобич, вул. Лесі Українки, 2

  • 18
  • 14
  • 677
  • 405
  • 3 838
  • 16 732