Сучасні українські письменники, яких хочеться читати

До 80-річчя від дня народження Юрія Покальчука та 60-річчя від дня народження Олександра Ірванця

 

«…будь собою і доведи всім що ти не гірший за них…»

Ю.Покальчук «Модерато»

Часи змінюються, і замість старих кумирів приходять нові таланти, які можуть перевершити своїх іменитих попередників. Так було у всіх сферах життя й так буде завжди. Те ж саме можна сказати і про літературний процес сьогодні, коли від добре знайомих імен вже не дочекатися нових творів, але усі звертають увагу на новачків, які тільки починають здійматися на літературний Олімп.

Українські письменники відходять від радянських стереотипів та різноманітних комплексів, нав’язаних нашою історією і сьогоденням, та творять нову й сучасну літературу. І цей рух відповідає запитам суспільства, яке теж прагне розвиватися та рухатися вперед.

«Я вважаю, що заборонених тем в літературі немає, є погано написані!»

Ю. Покальчук

Юрій Володимирович Покальчук (24 січня 1941 – 10 вересня 2008) – український письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук, голова міжнародного відділу Спілки письменників України.
У СРСР був першим перекладачем аргентинського письменника-культоролога Хорхе Луіса Борхеса. Окрім нього, перекладав Хемінгуея, Селінджера, Кортасара, Амаду, Маріо Варгаса Льосу, Кіплінга, Рембо і безліч інших. Написав більше 15 художніх творів.
Знав 11 іноземних мов, вільно володів польською, англійською, іспанською, французькою. Багато подорожував; відвідав 37 країн. Читав лекції у Великобританії, США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Португалії, Іспанії, Польщі, Росії.

Покальчук – фігура в українському літературному світі неординарна. Провідною темою творчості були еротико-психологічні романи. Твір Покальчука «Ті, що на споді» вважається першою українською еротичною книгою. Після її виходу в світ на книгу вийшло 56 рецензій, і лише 10 з них були позитивними. Серед найвідоміших книг Покальчука – «Такси блюз» (2003), «Окружная дорога» (2004), «Запрещенные игры» (2005), «Дурманящий запах джунглей» (2005), «Камасутра».

«Якщо б міг – не писав би»

О.Ірванець

Олександр Ірванець ( 24 січня 1961 – ) – поет, прозаїк, есеїст, перекладач, драматург. Він відомий сатирично-іронічними віршами, скандальними п’єсами, есе, романами, відвертими, іноді шокуючими смаки вихованих українців висловлюваннями, взагалі писати не любить. Він відносить себе до людей такого типу, для яких життя означає більше ніж література. Він пише тоді, коли не може не писати. О. Ірванець – один iз засновникiв i пiдскарбiй (довiчно) угруповання «Бу-Ба-Бу». Це легендарне літоб’єднання стало викликом існуючої ситуації дикої фальшивості в українській літературі. Засновники вирішили, що так далі не може продовжуватися, і якщо вони будуть працювати, показуючи, що цього не існує, то засудять себе на існування в неіснуючому світі, на творчість для неіснуючого читача. І вони почали писати, не озираючись на те, чи будуть їх нетленки коли-небудь опубліковані чи ні. Зараз О. Ірванець спiвробiтник Українського центру культурних дослiджень, викладає в Острозькiй академiї. Член Нацiональної спiлки письменникiв України й Асоцiацiї українських письменників.

Автор книг віршів «Вогнище на дощі» (1987) і «Тінь великого класика» та інші вірші” (1991), «Вірші останнього десятиліття» (2001)
Окремі вірші було перекладено англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, білоруською, російською мовами. Роман «Рівне/Ровно» було перекладено польською мовою і вже двічі видано в Польщі.
Перекладає з білоруської, польської та англійської мов. У перекладах Ірванця побачили світ книжки Василя Бикова «Ходільці: оповідання» (2005), Уладзімера Арлова «Реквієм для бензопили» (2005), Яноша Гловацького «Четверта сестра».
Лауреат премії Фонду Гелен Щербань-Лапіка (США) 1995 року. Стипендіат Академії Шльосс Солітюд (Німеччина) 1995 року. Член жюрі театрального фестивалю «Боннер Бієнналє» 2000 та 2002 років.
П’єси Олександра Ірванця ставилися у Німеччині, Україні та Польщі.
2001-го збірка драматургії «Recording i inne utwory» в перекладах Пшемислава Томанка вийшла у краківському видавництві «Ksiegarnia Akademicka». Автор «П’яти п’єс».