До 60-ти річчя від дня народження Оксани Забужко
Я є тим, кого по-англійському називають born writer. На своїх майстер-класах я говорю молодим авторам, що письменник – це той, хто бачить життя як текст, хто вміє прочитувати його як ось цю саму плинну, вічно мінливу, нескінченну множину текстів.
Оксана Забужко
Поетеса, письменниця, літературознавець, публіцист, філософ, науковець, перекладач – все це поєднується у творчому таланті Оксани Забужко. Вона має своїх читачів з 1985 року. Їй є що сказати. Їй дуже імпонує теза, яку вона сама сформулювала: «Перша і головна заповідь письменника – не збреши. За мій текст, моє слово я готова відповідати в будь-якому суді до Страшного включно».
Творчість Оксани Забужко – багатогранна. Когось вона зачаровує, когось обурює. Однак ніхто не залишається байдужим… Проза Оксани Забужко – це зовсім не дамський роман у звичній сентиментальній оправі великого кохання. Авторку цікавить жінка як феномен, з усім її внутрішнім світом та особливостями рефлексій на зовнішній світ. У більшості творів Оксани Забужко можна простежити зацікавлення письменниці проблемами статі, а також побачити в динаміці характерів її героїнь зміни в ментальному житті нації.
Мовний феномен Оксани Забужко привертає до себе увагу насамперед незвичністю, нешаблонністю лексики та образних засобів, вільним поводженням з стильовими нормами літературного словотворення.
Поезія Оксани Забужко якісно нове явище в українській літературі – глибоко медитативна, просякнута внутрішнім, глибинним, нерідко астральним світом, це спроба витіснити таємницю життя, поєднати два світи: реальний і потойбічний.
Серед прозових творів письменниці найпопулярнішими є: «Інопланетянка» (1992), «Польові дослідження з українського сексу» (1996), «Казка про калинову сопілку» (2000), «Сестро, сестро» (2003), «Музей Покинутих Секретів» (2009).
Проза Оксани Забужко – приклад фрагментів письменницької біографії, в яких авторка вигадує, дописує власне життя, робить спробу подолання часу, що відходить, спробу повернутися у власне дитинство, ніби прожити життя знову. Це твори умовн
о автобіографічні: індивідуальне, суб’єктивне начало у них найпотужніше.
о автобіографічні: індивідуальне, суб’єктивне начало у них найпотужніше.В доробку письменниці є філософсько-літературознавчі праці, наприклад: «Дві культури» (1990), «Шевченків міф України» (1997), «Філософія Української ідеї та європейський контекст: франківський період» (1992), «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (2007), «Вибране листування на тлі доби. 1992–2002» (у співавторстві з Юрієм Шевельовим) (2011).
Оксана Забужко є автором багатьох поем, повістей, збірки есеїстики. Широко відомі її публіцистичні твори, такі як «Хроніки від Фортінбраса» (1999), «Let my people go. 15 текстів про українську революцію» (2005), «З мапи книг і людей» (2012), «Український палімпсест. Оксана Забужко в розмові з Ізою Хруслінською» (2014).
Письменниця також займається перекладацькою діяльністю. У її перекладі з англійської вийшли друком твори П. Сміта, С. Плят. «Літературних кар’єр у мене паралельно дві – українська і міжнародна. За кількома десятками моїх перекладних книжок – ціла мережа «виробничих» подій, знайомств, контактів», – говорить Оксана Забужко.
З нагоди 60-річчя від дня народження Оксани Забужко в бібліотеці ДДПУ ім. Івана Франка підготовлено книжкову виставку, яка презентує творчий доробок однієї з найвідоміших письменниць сучасної України.
Виставка містить поетичні й прозові видання О. Забужко, зокрема романи, повісті, есе, філософсько-літературознавчі праці.
На виставці представлено документи із фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.