Чудний наш народ – і сильний, і сумний… Мав героїв – і ніхто їх не знав… Усе життя любив волю – і все життя жив рабом… Утворив багатства пісні – і сам її не знає…
Володимир Винниченко
2020 року Україна відзначає 140 років із дня народження українського письменника, публіциста, драматурга, художника і політичного діяча – Володимира Винниченка. Один із найсуперечливіших політиків в історії нашої держави, найпарадоксальніший український письменник початку ХХ ст., він залишив по собі багату творчу спадщину, заборонену на батьківщині протягом десятиліть.
Видатний письменник-новатор, Володимир Винниченко поєднав у своїх художніх творах досвід світової класики з прогресивними естетичними ідеями свого історичного часу і підніс українську літературу до рівня європейської.
Складна і суперечлива постать Володимира Винниченка завжди привертала до себе
пильну увагу: одні беззастережно приймали, інші – відкидали, а треті прагнули поставитись до його діяльності з урахуванням усіх складностей доби, коли він жив і творив.
Володимир Винниченко був членом Української Центральної Ради, очолював посаду генерального секретаря внутрішніх справ
Генерального секретаріату – виконавчого органу УЦР, став одним із засновників Директорії, брав активну участь у розробці законодавчих ініціатив. І хоча становлення української держави зустріло багато перепон, Володимир Винниченко завжди лишався поборником національної незалежності українського народу.
Проза, публіцистика, драматургія Винниченка перекладалися мовами світу: в 1926-1930 рр. На Україні виходили його твори, зокрема і в 24-х томах.
Творча спадщина В.К.Винниченка налічує понад сто оповідань, історико-політичний трактат «Відродження нації», двотомну етико-філософську працю «Конкордизм», 14 романів, понад 70 малярських творів і сорок записних книжок «Щоденника» за 1911-1951 роки.
пильну увагу: одні беззастережно приймали, інші – відкидали, а треті прагнули поставитись до його діяльності з урахуванням усіх складностей доби, коли він жив і творив.
Володимир Винниченко був членом Української Центральної Ради, очолював посаду генерального секретаря внутрішніх справ
Генерального секретаріату – виконавчого органу УЦР, став одним із засновників Директорії, брав активну участь у розробці законодавчих ініціатив. І хоча становлення української держави зустріло багато перепон, Володимир Винниченко завжди лишався поборником національної незалежності українського народу.
Проза, публіцистика, драматургія Винниченка перекладалися мовами світу: в 1926-1930 рр. На Україні виходили його твори, зокрема і в 24-х томах.
Творча спадщина В.К.Винниченка налічує понад сто оповідань, історико-політичний трактат «Відродження нації», двотомну етико-філософську працю «Конкордизм», 14 романів, понад 70 малярських творів і сорок записних книжок «Щоденника» за 1911-1951 роки.
Перші твори В.Винниченка – поема «Повія» та оповідання «Народний діяч» – написані 1901 року. В наступні роки з’являються його численні твори різних жанрів: «Краса і сила», «Біля машини», «Голота», «Студент», «Щаблі життя», «Чужі люди», «Базар».
Взагалі період 20-х років був для В.Винниченка особливо плідним. Це соціально-утопічний роман «Сонячна машина» (1921-1924 р.); повість про події на Україні в 1918-1919 рр. «На той бік» (1923 р.); збірка оповідань – яскравих, поетичних, написаних на теми українських народних пісень – «Намисто» (1921-1928 р.); літературно-філософське есе «Щастя» (Листи до юнака) (1930 р.); роман «Поклади золота» (1926 р.) та інші. Кращі повісті і оповідання письменника склали збірку «Уміркований та щирий».
Взагалі період 20-х років був для В.Винниченка особливо плідним. Це соціально-утопічний роман «Сонячна машина» (1921-1924 р.); повість про події на Україні в 1918-1919 рр. «На той бік» (1923 р.); збірка оповідань – яскравих, поетичних, написаних на теми українських народних пісень – «Намисто» (1921-1928 р.); літературно-філософське есе «Щастя» (Листи до юнака) (1930 р.); роман «Поклади золота» (1926 р.) та інші. Кращі повісті і оповідання письменника склали збірку «Уміркований та щирий».
До найкращих творів Винниченка належать його оповідання про дітей. Гостросюжетні, яскраво-барвисті за своєю художньою формою, вони написані з позицій соціальної справедливості. Їхнім достоїнством є також незвичайна пластичність, зримість зображуваного, глибоке проникнення в дитячу психологію, розмаїтість характерів маленьких героїв.
Українським фондом культури у 1990 р. було засновано міжнародну премію ім. Володимира Винниченка, що присуджується за особливі досягнення в літературі, мистецтві, благодійній діяльності та за вагомий внесок у розвиток і відродження культурного життя України.
Експозиція, що представлена у читальній залі №1 дозволяє скласти уявлення про долю і доробок митця, про його зацікавлення, політичну діяльність, а відтак і краще зрозуміти феномен Володимира Винниченка, його роль і місце в літературному процесі ХХ століття.