Іван Котляревський. Славний ювілей

«Енеїда» – перша ластівка українського національного відродження»
С. Єфремов

До 250-річчя від дня народження Івана Котляревського у читальному залі №1 розгорнута книжкова виставка «Славний ювілей».

В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй творчості душу народу, його національну своєрідність, поетичну вдачу. До таких належить Іван Петрович Котляревський, класик нової української літератури, видатний письменник-реаліст.

Літературна спадщина Івана Котляревського порівняно невелика за обсягом, але за значенням у духовному житті українського народу вона стала справді епохальним явищем. Це всього п’ять творів: поема «Енеїда»; п’єса «Наталка Полтавка»; водевіль «Москаль-чарівник»; ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну»; «Ода Сафо».

Наявність літературної мови є атрибутом нації. Так, більш ніж 200 років тому завдяки літературному подвигу Івана Котляревського всі філологи світу дізналися і визнали українську мову, на яку можна перекласти «Енеїду» Вергілія, як раніше давньогрецький сюжет був викладений французькою, німецькою і іншими мовами світу.

Література кожної із країн у народженні своєму проходить 3 етапи – спочатку вона сміється, потім плаче і тільки потім гучно заявляє про себе. Старт процесу народження літератури української дав Котляревський, підхопив Квітка-Основ’яненко, кульмінацією стала творчість Тараса Шевченка.

«Енеїда» Котляревського в свій час стала джерелом цілющого сміху, що повернув українську націю до життя в найважчий для неї період. Письменник довів, що українська мова, яка вважалася народною говіркою, ідеально підходить для написання серйозних літературних творів.

За Іваном Котляревським твердо встановилася світова слава класика української літератури ще за життя письменника. Перші друковані відгуки про його твори за кордоном з’явилися в 1814 р. в Чехії, 1815 р. – у польській пресі. У США й Англії його творчість популяризувала американська письменниця Тальві, зокрема переклала пісню «Віють вітри, віють буйні» англійською мовою. У 40-х роках XIX ст. про І. Котляревського пишуть у Німеччині, Франції, згодом його ім’я входить до «Історії світової літератури».