Славетну сторінку в історії української культури відкрив Семен Гулак-Артемовський як композитор, оперний співак (баритон) і драматург, творець першої української опери.Семен Степанович Гулак-Артемовський народився 4 лютого 1813 р.в сім’ї священика
у містечку Городище колишньої Київської губернії (нині – Черкаська обл.), де у 1966 р. створено меморіальний музей уславленого музиканта.
Дядько композитора – Петро Гулак-Артемовський – відомий український письменник. Майбутній композитор навчався спочатку в Київському духовному училищі, потім у Київській духовній семінарії, був кращим її співаком.
Після закінчення семінарії співав у київському митрополичому хорі у Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі.
У 1836 р. у житті С. Гулака-Артемовського трапилась важлива подія, яка визначила його подальшу долю. Його спів почув й оцінив російський композитор Михайло Глінка та запросив юнака до Петербурга, де на той час формувалася придворна хорова капела, капельмейстером якої був Михайло Іванович. Гулак-Артемовський відразу поїхав до Петербурга, а Глінка затримався, відвідуючи заможні шляхетні українські родини. Проте вакансії у хорі були заповнені, і С. Гулак-Артемовський залишився в чужому місті без роботи і грошей. Але з того часу М. Глінка не переставав опікуватись долею Гулака-Артемовського. Повернувшись до Петербурга, Михайло Іванович допоміг юнакові, поселив у себе на квартирі, почав активно його готувати до сценічної діяльності. Заняття з уславленим композитором мали величезне значення у вокальній підготовці юнака. Він часто співав на музичних вечорах у Глінки, чаруючи їхніх відвідувачів тембром, свіжістю і силою свого голоса.
З 1838 р. С. Гулак-Артемовський співає у придворній капелі. Успіхи юного українця були разючі. На одній з вечірок на квартирі композитора приймається рішення відправити Семена Гулака-Артемовського на навчання до Італії. Навесні 1839 р. О. Драгомижський, М. Глінка, П. Степанов, В. Волконський влаштували благодійний концерт на користь С. Гулака-Аргемовського. На зібрані кошти він поїхав для навчання у Флоренції та Парижі. Дебют Семена Гулака-Артемовського на сцені Флорентійського оперного театру відбувся у 1841 р. Співак блискуче виконав партії в операх “Лючія ді Ламмермур” Допіцетті та “Беатріче ді Тенда” Беріліні. На флорентійській оперній сцені він виступав лише один сезон, а потім повернувся
до Петербурга, де як соліст імператорської опери впродовж 22 років чарував своїм співом публіку.
Інколи Семен виступав і як драматичний актор, завойовуючи її прихильність. Серед його ролей і Чуприна з п’єси “Москаль-чарівник” І. Котляревського. Театральні критики відзначали, що “пан Артемовський небагато в чому поступається тут самому Михайлу Щєпкіну”, неперевершеному виконавцю цієї ролі.
За свідченнями сучасників, Семен Гулак-Артемовський був також
талановитим художником-мініатюристом. У 1854 р. він склав “Статистичногеографічні таблиці міст Російської імперії”.
Прогресивний світогляд С. Гулака-Артемовського формувався під впливом ідей Тараса Шевченка, і саме своєму духовному наставнику композитор присвятив пісню “Стоїть явір над водою”.
У 1851 р. С. Гулак-Артемовський на сюжети українського життя написав вокально-хореографічний дивертисмент “Українське весілля”, і сам виконував у ньому роль запорожця-бандуриста. У 1852, у свій бенефіс, Семен Степанович поставив власний водевіль “Ніч напередодні Івана Купала”, в якому співав написані ним пісні-романси: “Стоїть явір над водою”, “Спать мені не хочеться”, які досить швидко набули популярності серед широкого загалу шанувальників української пісні.
Найважливіше досягнення С. Гулака-Артемовського — створення за власним лібретто першої української національної опери “Запорожець за Дунаєм”. Сюжет твору підказав йому М. Костомаров. Прем’єра відбулася в 1863 р. у Марийському театрі Петербурга, наступного року — у Великому театрі в Москві. Рецензенти того часу писали, що опера мала “блискучий успіх”. Критики відзначали народність опери, правдивість художнього зображення українських типів, її мелодійне багатство, а також бездоганне виконання автором ролі Карася. Однак через утиски української культури з боку уряду царська цензура майже 20 років забороняла постановку опери. Українському глядачеві її вперше відкрив у 1884 р. М. Кропивницький, забезпечивши цьому твору довге сценічне життя. Опера “Запорожець за Дунаєм” приваблює демократичним характером сюжету, мелодійністю музики, що увібрала барви українського пісенного мистецтва, колоритністю образів, соковитим народним гумором. Це творіння великого майстра стало міцним підґрунтям національного оперного мистецтва.
Після постановки у Марийському театрі опери “Запорожець за Дунаєм” С. Гулак-Артемовський назавжди залишає петербурзьку сцену і переїжджає до Москви, де якийсь час виступає у Великому театрі. Саме в Москві С. Гулак-Артемовський вирішив активно зайнятися практичним лікуванням людей гіпнозом, у результативність якого він глибоко вірив. Ще в Петербурзі співакові вдалося отримати офіційний дозвіл на таку діяльність.
У Москві С. Гулак-Артемовський оселився біля церкви Різдва у невеликому двоповерховому дерев’яному будиночку, який дуже швидко став широковідомим багатьом людям. Поголос про лікувальні сеанси колишнього уславленого співака ширився з кожним днем. За винятком неділі та релігійних свят, С. Гулак-Артемовський приймав щодня 30-40 пацієнтів, не беручи з них за сеанси гіпнозу жодної копійки. “Це не мистецтво, а дар, і я не маю права брати за нього винагороду”, — говорив Семен Степанович. Майже десять років Гулак-Артемовський займався лікарською практикою.
Помер Семен Степанович 5 квітня 1873 р., похований у Москві на меморіальному Ваганьковському цвинтарі. На нагробку викарбувані слова: “Композитор, певец, автор оперы “Запорожец за Дунаем”. В історії української культури Семен Степанович Гулак-Артемовський уславився своїм багатогранним талантом дарувати людям високі зразки музичного мистецтва і як засновник української опери, створивши свого незабутнього “Запорожця за Дунаєм”.
У 1986 р. Черкаському музичному училищу присвоєно ім’я видатного українського співака і композитора С. Гулака-Артемовського. У місті Городище споруджено пам’ятник, ім’я уславленого земляка носить районний Палац культури, дитяча школа мистецтв та вулиця, на якій він народився. Про життя і діяльність відомого композитора і співака, а також інших представників роду Гулаків-Артемовських розповідає експозиція музею С. Гулака-Артемовського, який функціонує в місті.
Література про Гулака-Артемовського:
1. Височинська Л. Й. Видатний український композитор і співак. [Про С.С.Гулака-Артемовського. 1813–1873] / Л. Й. Височинська ; Л.Й. Височанська.
– К. : б/в, 1963. – 48 с. : іл.
2. Вожаківський С. Творча діяльність Семена Гулака-Артемовського / Симон Вожаківський // Визвольний шлях. – 1981. – Р. XXXIV№ 6 (399).
– С. 741–745.
3. Гаджилова Г. Семен Гулак-Артемовський: життєві і творчі колізії / Г. Гаджилова // Слово і час. – 2013. – № 4. – С.17–27.
4. Гаєр Н. “Брате-друже мій єдиний…” : С. Гулак-Артемовський і
Т. Шевченко / Н.Гаєр // Українська літературна газета. – 2013. – 22 берез. – С. 1, 5.
5. Гулак-Артемовський Семен (1813–1973) : композитор і оперний співак // Енциклопедія українознавства : словникова частина ІІ / гол. ред. В. Кубійович. – Львів : НТШ, 1993. – Т. 2 : Перевидання в Україні : Го–Зер. – С. 458. – Без підп.
6. З піснею в серці : до 200-річчя від дня народж. С. С. Гулак-Артемовський //
Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2013. – № 1. – С. 72–76.
7. Палькова С. Гулака-Артемовського С. Літературно-меморіальний музей / С. П. Палькова // Енциклопедія Сучасної України. – К. : Поліграфкнига, 2006. – Т. 6 : Го–Гю. – С. 603.
8. Димкевич В. У музеї Гулака-Артемовського / Віра Димкевич // Шлях перемоги. – 2015. – 20 трав. – С. 7.
9. Загайкевич М. Українська музична культура / М. П. Загайкевич // Історія української культури : у п’яти томах. – К. : Наук. думка, 2005. – Т. 4 : Кн. 2 : Українська культура 2-ої пол. ХІХ ст. – С. 207–284 : фото.
10. Захарчук О. Творець першої української опери : до 200-ліття від дня народження Семена Гулака-Артемовського / Оксана Захарчук // Дзвін. – 2013. – № 7. – С. 116–119.
11. Кауфман Л. С. С. Гулак-Артемовський : Жизнь. Личность. Творчество / Л. С. Кауфман. – Москва : Музыка, 1973. – 178 с.
12. Кауфман Л. Семѐн Гулак-Артемовский / Л. С. Кауфман. – Киев : Музична Україна, 1981. – 52 с.
13. Кауфман Л. Гулак-Артемовський Семен Степанович / Л. С. Кауфман // Музыкальная энциклопедия / Ю.В.Келдыш. – Москва : Совецкая энциклопедия,
1974. – С. 100–101.
14. Кирей В. Фундатор української опери зцілював хворих : до 200-річчя від дня народження Семена Гулака-Артемовського / В. Кирей // Урядовий кур’єр. – 2013. – 16 лют. (№ 32). – С. 19.
15. Коваль Н. На перехресті доль. Про дружбу Т. Г. Шевченка, С. С. Гулака-Артемовського та Платона Симиренка : літературна вітальня; позакласний захід / Н. Коваль // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2014. – № 16–18. – С. 41–50.
16. Михаць Р. Передумови створення та сценічне життя першої української опери ―Запорожець за Дунаєм‖ Семена Гулака-Артемовського / Р. Михаць, М. Михаць // Молодь і ринок. – 2013. – № 11. – С. 136–142.
17. Михаць Р. Передумови створення та сценічне життя першої української опери “Запорожець за Дунаєм” Семена Гулака-Артемовського / Р. Михаць, М. Михаць // Хорове мистецтво України та його подвижники : зб. матеріалів Третьої міжнарод. наук.-практ. конференції 25–26 жовтня 2013 р. – Дрогобич,
2013. – С. 130–139.
18. Осипенко О. Семен Гулак-Артемовський на малій батьківщині / Ольга Осипенко // Слово Просвіти. – 2017. – 12–18 жовт. (№ 41). – С. 12.
19. Подобєд О. Література, драматургія та музика в Україні у другій половині XIX ст. : розробка уроку : 9 клас / Олена Подобєд // Історія України. – 2016. – Лютий (№ 3). – С. 21–23.
20. Стригун Л. Співак із Гулаківки : до 200-річчя з дня народження С. Гулака-Артемовського / Людмила Стригун // Україна молода. – 2013. – № 25. – С. 20.
21. Фесуненко А. Роль Карася в опері “Запорожець за Дунаем” виконував її автор : 16 лютого виповнюється 200-років від дня народження С. Гулака-Артемовського / А. Фесуненко // Високий замок. – 2013. – № 17. – С. 10.
22. Хоролець Т. Золотий голос України : сценарій музичної вітальні, присвячений творчості С. С. Гулака-Артемовського / Т. Хоролець // Мистецтво в школі : музика, образотворче мистецтво, художня культура. – 2012. – № 5. – С. 36–39.
23. Чайка Т. “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…” / Т. Чайка // Наука і суспільство. – 2015. – № 3/4. – С. 59–60.
24. Чос В. Семен, друг Тараса : 200 років від дня народження видатного укр.
композитора, оперного співака Семена Гулака-Артемовського / В. Чос, Л. Титаренко // Голос України. – 2013. – 23 лют. – С. 20.
25. Wytwycky W. Hulak–Artemovsky Semen = Витвицький В. Гулак-Артемовський Семен // Encyclopedia of Ukraine / ed. by V. Kubijovyc. – University of Toronto Press, 1988. – Ò. 2 : G – K. – Ñ. 263–264. – Текст англ. мовою.
Підготувала:
бібліограф Анастасія Губіна