На початку свого слова Преосвященний владика подякував деканам, професорам, капелану і студентам за можливість бути серед них і поділитися своїм духовним досвідом. Проповідник зазначив, що стоїть перед майбутніми педагогами, і наголосив, що вже саме це слово «педагог» відкриває широке поле для роздумів. Владика Ярослав підкреслив, що найголовнішим завданням педагога є виховати «цілісну», тобто зрілу і відповідальну людину, а для цього необхідно уподібнюватися до Христа, без якого людина не може пізнати всієї правди про саму себе.
Відтак преосвященний владика відповів на питання: що таке цілісна людина, обґрунтовуючи, що людина складається з духа, душі і тіла. Атеїстична ідеологія минулого століття редукувала тільки до останнього. Проповідник наголосив на духовному аспекті людини – її дусі як святилищі, у якому вона спілкується з Богом, своїм Творцем.
Владика Ярослав коротко представив основні події з історії спасіння, які ілюструють Божу любов і сходження (шлях) Бога до людини. У центрі цієї історії є подія Воплочення Сина Божого і Його спасительна місія, яка проливає світло на те, що їй передувало (старозавітні прообрази, пророцтва) і те, що їй слідує (Церква як Бого-людська установа, якій Господь залишив таїнства для освячення нового народу Божого).
Завершив своє слово Преосвященний владика розкриттям значення важливих подій цієї спасительної історії – хресною жертвою Христа і Його воскресінням, які незадовго будемо духовно і літургійно переживати. На останок Владика представив євангельську розповідь про подорож учнів до Емаусу, якою підсумував все сказане ним про історію спасіння людини, заохочуючи присутніх прямувати до щораз більшої зрілості у вірі.