Меню

«

»

Нове наукове досягнення професора історичного факультету

Нещодавно побачила світ чергова наукова праця доктора історичних наук, професора кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Ігоря Смутка «Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.). Родоводи» (Том 4-й, Львів, 2021). Книга містить відомості генеалогічного характеру про окремі шляхетські роди, котрі проживали у Перемишльській землі з часу перших документальних згадок до кінця XVIII ст. До цього тому ввійшли історичні описи таких родин: Корналовські, Коростенські, Корчинські, Краснянські, Кречківські, Кривецькі, Криницькі, Кропивницькі, Крушельницькі, Кульчицькі. Історія кожної родини реконструйована на підставі писемних свідчень XV – XVIII ст. і містить відомості про усіх виявлених її представників.

Відзначимо, що перші два томи зазначеної праці побачили світ два роки тому (Львів, 2019. Т. 1, 634 с.; Т. 2, 591 с.). У першому з них Ігор Смуток помістив відомості про шляхетські роди Бандрівських, Баранецьких, Бачинських, Бережанських, Бережницьких, Білашівських, Білинських, Блажівських, Боберських, Бориславських, Боярських, Братківських і Брилинських. Другий том присвячено родам Величанських, Винницьких, Височанських, Вицьовських, Волосянських, Волошиновських, Вавчанських, Гвоздецьких, Гнилянських, Головчанських, Гординських, Городинських, Гостиславських, Гурянських, Диміцьких, Дністрянських, Должанських, Доможирських, Дубровлянських. У 2020 р. видано третій том родоводів шляхти, цього разу присвячений Жукотинським, Заблоцьким, Замойським, Заплатинським, Зубрицьким, Ільницьким, Кальнофойським, Катинським, Коблянським, Комарницьким і Копистинським.

Зазначені томи отримали схвальні відгуки у колі українських і польських істориків ранньомодерної доби, дослідників генеалогії. Професор Ігор Смуток уже працює над наступним – п’ятим – томом «Родоводів». Усього ж учений запланував їх видати приблизно десять. Ця надзвичайно копітка, скрупульозна наукова праця, побудована на двадцятирічному вивченні актових книг (переважно Перемишльського гродського і земського судів), безумовно, уже стала непересічною подією в українській історичній гуманітаристиці, ширше – в українській культурі, а відтак обов’язково слугуватиме не лише фаховим історикам, але й студентам, аспірантам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться минувшиною українського народу і генеалогією шляхетських родів України.

Микола ГАЛІВ,

декан історичного факультету