23 – 26 жовтня 2018 року в столиці Болгарії Софії на базі Болгарської академії наук та Софійського університету імені Святого Климента Охридського проходив Міжнародний симпозіум «Антропологія Достоєвського». Він тривав три робочих дні, ще один день був присвячений екскурсійним турам. На науковому форумі були присутні близько 80 учених із США, Японії, Китаю, Росії, Польщі, Іспанії, Болгарії, Білорусії, Греції, Італії, Франції, Великобританії, Македонії, Бразилії, Угорщини, Німеччини тощо. Від України було двоє учасників: професори Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Олена Бистрова й Галина Сабат.
Упродовж трьох днів проходила робота тематичних наукових секцій, на яких виступили відомі дослідники, шанувальники творчості Ф. Достоєвського. Більшість із них – члени Міжнародного товариства Достоєвського, яке існує майже 50 років, а симпозіум відбувається що три роки в різних країнах світу (до речі, на батьківщині письменника він проводився лише один раз – у 2013 році), попередній відбувся в Іспанії, наступні пройдуть в Бостоні та Стамбулі.
Літературна антропологія активно завойовує науковий простір, трактуючи людину як індивіда, котрий сприймає світ, прагне в ньому зорієнтуватися та знайти своє місце. Науковий форум увиразнив гуманістичну суб’єктність літератури, аналізуючи людину як проблему і об’єкт зображення у світі Достоєвського. Серед провідних тем симпозіуму варто виділити таку: «Антропологія Достоєвського у світлі філософської антропології і європейської культури ХХ століття». В ній взяли участь фахівці різних філологічних зацікавлень. Передовсім ішлося про рецептивні стратегії щодо Ф. Достоєвського в європейській культурі й форми інтертекстуального діалогу з його творчістю. Найбільший інтерес викликали доповіді «Есхатологія Достоєвського в контексті й у світлі сучасного ренесансу есхатології» Сергія Хоружого (Росія), «Людина з епітетами: образи «зайвої», «підпільної», «смішної» і «надлюдини» у Достоєвського» Агнеш Дуккон (Угорщина), «Поняття «свобода» з різних змістових контекстів (Біблії, православ’я, західноєвропейської філософії) у творчості Достоєвського» Наохіто Саісу (Японія).
Важливою складовою симпозіуму було відкриття виставки, яка демонструвала образи з роману «Ідіот» Ф.М. Достоєвського, присвяченої 150-літтю твору, а також «круглий стіл» «Ідіот» Федора Достоєвського й «Ідіот» Акіри Куросави». Доповідь японського дослідника Сейітіро Такахасі «Ідіот» у творчості Акіри Куросави» започаткувала змістовну й динамічну роботу «круглого столу», надавши їй ключ: майже 70 років Достоєвський присутній у духовному житті Японії завдяки екранізації роману великим японським режисером. Робота «круглого столу» трансформувалася в активне, яскраве обговорення, в якому взяли участь Т. Шиміцу (Японія), Е. Димитров (Болгарія), В. Бірон (Росія), Т. Кіносіта (Японія), П.-Г. Вінський (США). Тошіфумі Макіта презентував афіші фільмів А. Куросави, також відбувся перегляд кінострічки «Ідіот», яку в 1951 році побачили мільйони глядачів усіх країн світу, й запису інтерв’ю з А. Куросавою про творчість Достоєвського. Картина відомого режисера стала своєрідним рефреном теми «Японський Достоєвський», яка окреслила новітні межі для досліджень і продемонструвала як можна порівнювати художні тексти, залучаючи інструментарій кіномистецтва.
Величезний інтерес у дні форуму викликала презентація нових книг про Достоєвського, а також обговорення проблеми увічнення пам’яті письменника на батьківщині й зарубіжних країнах роботою літературно-меморіальних музеїв. Учасникам Міжнародного симпозіуму також були запропоновані пізнавальні екскурсії в Рильський монастир та в музеї болгарської ікони.
Галина САБАТ,
професор
