Козій Олександр Іванович

Kozij01Козій Олександр Іванович, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Народився 1964 року в м. Дрогобичі, Львівської області.

Освіта. У 1981 році закінчив середню школу № 1 м. Дрогобича. У 1983–1984 рр. навчався на історичному факультеті Чернівецького університету ім. Ю.Федьковича. У 1984–1990 рр. продовжив навчання на історичному факультеті Львівського університету ім. Івана Франка. У 1992–1995 рр. навчався в аспірантурі  Львівського університету ім. Івана Франка. У 1997 році першим в історії м. Дрогобича в незалежній Україні успішно захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 07.00.02 – вітчизняна історія. У 2001 році присвоєно вчене звання доцента кафедри всесвітньої історії Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка.

Трудова діяльність. У 1985–1987 рр. проходив службу в лавах радянської армії. У 1990 році присвоєно військове звання – лейтенант. З 1990 року – асистент кафедри історії КПРС Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. Івана Франка. З 2001 року – доцент кафедри всесвітньої історії Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. У 2000-2005 рр. – заступник декана історичного факультету. У 2011-2013 рр. – начальник навчально-методичного відділу університету.

Наука. З 1990 наукові інтереси були пов’язані з проблемою становища польської шляхти і польського землеволодіння на Поділлі у ХІХ ст., що зумовило вибір теми  кандидатської дисертації «Становище польської шляхти на Поділлі в період між повстаннями 1830–1831 і 1863 років» (науковий керівник проф. Макарчук С.А.). Цей напрям дослідження представлений 16 публікаціями та дисертацією, в якій виділено та обгрунтовано характер польського землеволодiння напередоднi i пiсля повстання 1830-1831 рокiв; проаналізовано динамiку спiввiдношення польського i «русского» землеволодiння на Подiллi дослiджуваного перiоду та полiтику царського уряду щодо дрiбноi польськоi шляхти пiсля повстання 1830-1831 рокiв; охарактеризовано розклад феодальних i зародження капiталiстичних  вiдносин у помiщицьких господарствах, особливостi проведення реформи 1861 року на Подiллi; з’ясовано динамiку соцiальноi структури польського населення Подiлля та особливостi змiни культурно-полiтичних характеристик польського елементу; досліджено становище римо-католицького духовенства, його роль у суспiльно-полiтичному життi Подiльського краю, iдейно-полiтичнi проекти визволення польського народу в середовищi подiльськоi шляхетськоi знатi та соцiально-полiтичнi наслiдки повстання 1863 року. Апробація проміжних та кінцевих результатів дослідження здійснювалась на міжнародних та всеукраїнських  науково-практичних конференціях «Репресивні заходи царського уряду проти римо-католицького духовенства у південно-західних губерніях Росії після польського повстання 1831 р.» (Львів, 1998), «Репресії російського уряду проти польської шляхти після повстання 1863 р.» (Житомир, 1998), «Етапи і засоби формування земельної власності польських поміщиків на Поділлі. Землеволодіння напередодні і після повстання 1831 р.» ( «Rzeczpospolita Obojga Narodow i jej tradycje». Siedlce, 2004.), Повстання 1863 р. на Поділлі (історіографічний огляд) (Брест, 2004).

З 2010 до 2015 р. наукові інтереси стосувались проблеми дослідження всесвітньої історії в українській історіографії у ХІХ-ХХ ст., українського сходознавства зокрема. Завершено бібліографічне опрацювання джерел та дослідницьких матеріалів щодо сходознавчого доробку в українській історіографії у ХІХ-ХХ ст. На основі проведеного дослідження виявлено особливості становлення та еволюції українського сходознавства у ХІХ-ХХ ст., що дозволяє обґрунтувати його важливе значення у контексті розвитку світової історіографії; встановлено, що перші спроби дослідження орієнтальної тематики з’являються у працях українських учених саме на початку ХІХ ст. Вони пов’язані зі становленням в Україні університетської науки, зокрема у Харкові та Києві. Впродовж усього ХІХ та початку ХХ століття Харківський університет був одним з найважливіших центрів сходознавчої науки і освіти, що безумовно сприяло поширенню й популяризації уявлень про Схід в Україні та Росії. У Києві у XIX ст. наукова діяльність присвячена питанням Сходу головним чином зосереджувалася в Університеті св. Володимира; з’ясовано, що крім Харкова та Києва сходознавчі традиції мали місце також і в Одесі. Перші сходознавчі дослідження проводилися у Рішельєвському ліцеї відкритому у 1817 р.; показано, що ХІХ ст. в Україні знаменувалося певним розвитком наук про Схід: вивчалися мови, досліджувалася історія та культура. Однак ці дослідження поки ще не утворили планомірного й монолітного наукового напряму. Ситуація почала змінюватися лише на початку ХХ ст. після здобуття Україною незалежності у 1918 р. Саме тоді була створена Українська Академія наук (сьогодні Національна академія наук України), першим президентом якої був вчений зі світовим ім’ям ‒ В.І.Вернадський. Серед тих, хто брав участь у створенні Академії був Агатангел Кримський, який вважається творцем українського сходознавства; досліджено, що саме з 1991 р. за безпосередньої участі знаного на той час у світі сходознавства, вихованця академіка А. Кримського, Омеляна Пріцака розпочалося відновлення української сходознавчої науки. Слід вважати, що у стінах Інституту імені А. Кримського, створеного за ініціативою О. Пріцака, наприкінці ХХ ‒ початку ХХІ ст. відбулося становлення сходознавства як окремої галузі гуманітарних досліджень у незалежній Україні; отримано висновок про те, що в історії українського сходознавства ХІХ-ХХ століття були періодом поступового становлення цієї галузі науки. Незважаючи на труднощі, які стояли на цьому шляху, вітчизняним науковцям все ж вдалося створити  відповідний фундамент, який повинен стати поштовхом для подальших здобутків української історичної науки, орієнталістики зокрема. Апробація проміжних та кінцевих результатів дослідження здійснювалась на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях «Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Туркменістаном наприк. ХХ – на поч. ХХІ ст.» (Дрогобич, 2013), «Українсько-китайські взаємовідносини в науково-технічній та гуманітарній сферах на рубежі ХХ-ХХІ ст.» (Дрогобич, 2015). Результати  дослідження зафіксовано в 1 статті та розділі кафедральної монографії. У рамках проведеного дослідження видано у співавторстві з кандидатом історичних наук Горбачик О.О. навчально-методичні посібники з дисципліни «Нова історія країн Азії та Африки» та «Новітня історія країн Азії та Африки».

Основні публікації.

  1. Козій О.І. Чисельність та соціальні верстви польського населення на Поділлі в сер. XIX ст. /  О.І. Козій // Вісник ЛДУ. – Вип. 30. – Львів, 1995. – С.39-46.
  2. Козій О.І. Польські політичні рухи на Поділлі в період між повстаннями (1830-1863 рр.) / О.І. Козій. – Дрогобич : Відродження, 1995. – 8 с.
  3. Козій О.І. Ліквідація стану малоземельної і безземельної 30-50-хх рр. XIX ст. / О.І. Козій – Львів : ЛДУ, 1997. – 30 с.
  4. Козій О.І. Польська шляхта Поділля  в системі державного управління і політичного життя між повстаннями 1830-31 і 1863 рр. / О.І. Козій  // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Вип. II. – Дрогобич, 1998. – С.86-95.
  5. Козій О.І. Огляд вибраної польської історіографії про Дрогобиччину / О.І. Козій // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип. ІІІ. – Дрогобич, 1998. – с.300-308.
  6. Козій О.І. Репресії російського уряду проти польської шляхти після  повстання  1863 р. / О.І. Козій // Національні меншини Правобережної України. Науковий збірник. – Житомир, 1998. – С.127-129.
  7. Козій О.І. Маловідомі аспекти проведення селянської реформи 1861 року на Правобережній Україні / О.І. Козій // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип. ІV. – Дрогобич, 2000. – С.134-142.
  8. Козій О.І. Етапи і засоби формування земельної власності польських поміщиків на Поділлі. Землеволодіння напередодні  і після повстання / О.І. Козій // Rzeczpospolita Obojga Narodow i jej tradycje. Studia i szkice. Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, Siedlce 2004. – S.241-249.
  9. Козій О.І. Повстання 1863 р. на Поділлі (історіографічний огляд) / О.І. Козій // Матеріали міжнародної наукової конференції. –  Брест, 2004. – С.45-50.
  10. Козій О.І. Втягування поміщицьких маєтків Поділля в систему капіталістичних товарно-грошових відносин у п.п. ХІХ ст. / О.І. Козій // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Вип. 18. – Дрогобич, 2006. – С.74-83.
  11. Козій О.І. Інваріантні риси поміщицького господарства, заснованого на кріпосному праві. Поміщицькі маєтки Поділля у середині ХІХ ст. / О.І. Козій // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Вип. 20. – Дрогобич, 2007. – С. 117-127.
  12. Козій О.І. Освіта і виховання на Поділлі у першій половині ХIХ століття / О.І. Козій // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Вип. 22. – Дрогобич, 2008. – С.14-23.
  13. Козій О.І. Основні форми політичної боротьби поляків Поділля на поч. 60-х рр. ХІХ ст. / О.І. Козій // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Вип. 24. – Дрогобич, 2009. – С.178-187.
  14. Козій О.І. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Туркменістаном наприк. ХХ – на поч. ХХІ ст. / О.І. Козій // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції від 18-19 жовтня 2013 р., Дрогобич. – С.69-71.
  15. Козій О.І. Соціально-громадська функція римо-католицького духовенства Поділля у середині ХІХ ст. / О.І. Козій  // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Вип. 34. Дрогобич, 2014. – С.87-96.
  16. Козій О.І., Горбачик О.О. Новітня історія країн Азії і Африки. –  Частина 1: Методичні матеріали для семінарських занять / О.І. Козій, О.О. Горбачик // Навчально-методичний посібник. – Дрогобич, 2015. – 34 с.

Навчально-методичні посібники

  1. Нова історія країн Азії і Африки: методичні матеріали для семінарських занять [для студентів заочної форми навчання напряму підготовки 6.020302 «Історія» ОКР «Бакалавр»]. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2014. – 33 с. (співавтор – Горбачик О.О., авторська участь – 16 с.)
  2. Новітня історія країн Азії і Африки. – Частина 1: Методичні матеріали для семінарських занять (для студентів денної форми навчання). – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ ім. Івана Франка, 2015. – 34 с. (співавтор – Горбачик О.О., авторська участь – 17 с.)
  3. Нова історія країн Азії і Африки. Методичні матеріали до самостійної роботи студентів : навчально-методичний посібник. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2017. – 60 с. (співавтор – Горбачик О. О., авторська участь – 30 с.)
  4. Центральна Азія і Кавказ у ХХ – на початку ХХІ століття: методичні матеріали до семінарських занять / Олександр Іванович Козій, Оксана Олександрівна Горбачик. – Дрогобич: Видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2018. – 40 с. (співавтор – Горбачик О., авторська участь – 20 с.)

Наукові публікації у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН

  1. Громадсько-політична та наукова діяльність М. Стахіва: джерелознавчий огляд // Східноєвропейський історичний вісник / [головний редактор В. Ільницький]. – Дрогобич: Посвіт, 2017. – Вип. 4. – С. 55 – 60. (співавтор – Горбачик О., авторська участь – 3 с.) (Cite Factor, Directory of Research Journals Indexing, Journal Index, Polish Scholarly Bibliography, Research Bible, Scientific Indexing Services)
  2. Культурно-просвітня та політична праця М. Стахіва у 1919-1924 рр. // Східноєвропейський історичний вісник / [головний редактор В. Ільницький]. – Дрогобич: Посвіт, 2018. – Спеціальний випуск 3. – С. 50 – 56. (співавтор – Горбачик О., авторська участь – 3 с.) (Cite Factor, Google Scholar, Directory of Research Journals Indexing, Journal Index, Polish Scholarly Bibliography, Research Bible, Scientific Indexing Services, Index Copernicus Internationale)
  3. Stakhiv’s political activity in researches by the representatives of Ukrainians abroad and contemporary domestic historians // Східноєвропейський історичний вісник / [головний редактор В. Ільницький]. – Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2018. – Вип. 7. – С. 97 – 103. (співавтор – Горбачик О., авторська участь – 4 с.) (Cite Factor, Google Scholar, Directory of Research Journals Indexing, Journal Index, Polish Scholarly Bibliography, Research Bible, Scientific Indexing Services, Index Copernicus Internationale)

Наукові публікації у фахових та інших виданнях

  1. Торгівельно-економічне співробітництво між Україною та Туркменістаном наприкінці ХХ – початку ХХІ століття // Міжнародна науково-практична конференція «Питання всесвітньої історії» / Матеріали конференції 18 – 19 жовтня 2013 р., м. Дрогобич / За наук. ред. професора Олега Петречка, доцента Володимира Галика. – Дрогобич: Видавництво ТзОВ «Трек-ЛТД», 2013. – С. 69 – 71.
  2. Соціально-громадська функція римо-католицького духовенства Поділля у середині ХІХ ст. // Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Історія» / ред. кол. О. Петречко (головний редактор) та ін. – Дрогобич: Видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2014. – Випуск тридцять четвертий. – Дрогобич, 2014. – С. 87 – 96.
  3. Українсько-китайські взаємини у галузі культури на початку ХХІ ст. // Емінак: науковий щоквартальник. – Миколаїв, 2015. – № 4 (12) (жовтень – грудень). – С. 111 – 115. (співавтор – Горбачик О.О., авторська участь – 3 с.)
  4. Огляд сучасної української історіографії громадсько-політичної діяльності М. Стахіва // Переяславський літопис: зб. наук. статей. Вип. 10 / [ ред. колегія: Коцур В.П. (голов. ред.) та ін.]. – Переяслав-Хмельницький, 2016. – С. 104-108. (співавтор – Горбачик О.О., авторська участь – 2 с.)
  5. Українсько-туркменські стосунки на рубежі ХХ – ХХІ століття // Збірник наукових праць студентів історичного факультету / За ред. проф. Л.Тимошенка, доц. В.Галика. – Дрогобич, 2017. – Випуск. VІI. – С. 300 – 309. (співавтор – Ільницький І., авторська участь – 6 с.)
  6. Витоки вірмено-азербайджанського Нагірно-Карабахського конфлікту // Збірник наукових праць студентів історичного факультету / За ред. проф. Л.Тимошенка, доц. В.Галика. – Дрогобич, 2017. – Випуск. VІІ. – С. 267 – 277. (співавтор – Кобза М., авторська участь – 6 с.)
  7. Огляд зарубіжних досліджень з історії колоніального періоду Кореї (1910-1945 рр. // Збірник наукових праць студентів історичного факультету / За ред. проф. Л.Тимошенка, доц. В.Галика. – Дрогобич, 2017. – Випуск. VІІ. – С. 240 – 251. (співавтор – Півовар В., авторська участь – 6 с.)
  8. Курдське питання в Турецькій республіці наприкінці ХХ- на початку ХХІ століття // Збірник наукових праць студентів історичного факультету / За ред. проф. Л.Тимошенка, доц. В.Галика. – Дрогобич, 2017. – Випуск. VІІ. – С. 310 – 320. (0,4 др. арк.) (співавтор – Пуравець А., авторська участь – 6 с.)
  9. Громадсько-політична діяльність М. Стахіва у працях науковців міжвоєнного періоду, дослідженнях радянських істориків та представників українського зарубіжжя // ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Питання всесвітньої історії» / Матеріали конференції 10 листопада 2017 р., м. Дрогобич / За наук. ред. професора Олега Петречка, доцента Володимира Галика. – Дрогобич: Видавництво ТзОВ «Трек-ЛТД», 2017. – С. 163 – 169. (співавтор – Горбачик О., авторська участь – 3 с.)

Вклад у розвиток кафедри. 2011-2015 рр. – допомога викладачам кафедри у підготовці до друку навчальних посібників. Участь у дослідженні кафедральної теми «Проблема всесвітньої історії в українській історіографії ХІХ‒ХХ ст.».

Особиста практика. Співпрацює з учителями шкіл району та міста Дрогобича, проводить індивідуальні консультації студентам.

Громадська діяльність. Член трудового колективу та Вченої ради історичного факультету.

Інтереси та вподобання. Сфера наукових інтересів – польська шляхта і польське землеволодіння на Поділлі у ХІХ ст.; актуальні проблеми історії Сходу та українське сходознавство.

Учасник міжнародних та всеукраїнських конференцій, зокрема за період 2014-2018 рр. взяв участь у роботі 10-ти наукових конференцій.

Систематично керує написанням курсових і випускових (магістерських) робіт студентів. Під його керівництвом було опубліковано 11 наукових статей студентів історичного факультету.

Оновлено: 8 Листопад, 2018