ДРОГОБИЦЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ
ІВАНА ФРАНКА
Ректор Дрогобицького державного
педагогічного університету
імені Івана
Франка
__________________ В.Г.Скотний
22
квітня 2011 р.
ПОЛОЖЕННЯ
про
практику магістрів
Дрогобицького державного
педагогічного університету
імені Івана
Франка
Положення
розробили: Ю.Л.Кишакевич, В.Й.Кобрій,
М.І.Шубак
|
|
Затверджено на засіданні науково-методичної ради університету (протокол № 4 від 19.04.2011р.) |
|
|
Затверджено На засіданні Вченої ради Університету (протокол № 4 від 21.04.2011р.) |
- 2011
-
Це
Положення розроблене на основі «Положення про проведення практики студентів
вищих навчальних закладів України»,
затвердженого наказом Міністерства освіти України № 93 від 08.04.1993р.,
«Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)», затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1998р. № 65 та інших
нормативних документів Міністерства освіти і науки України, що регламентують
практичну підготовку студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр».
У цьому
Положенні розглядаються загальні питання організації, проведення і підведення
підсумків виробничих практик магістрів усіх спеціальностей Дрогобицького
державного педагогічного університету імені Івана Франка.
І. ЗАГАЛЬНІ
ПОЛОЖЕННЯ.
Підготовка магістрів у системі вищої освіти спрямована на
створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості, і підготовка
фахівців за одним із функціональних напрямів діяльності: науково-педагогічним, науково-дослідним,
управлінським.
Особа, яка
здобула освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр», повинна володіти
поглибленими знаннями з обраної спеціальності, уміннями інноваційного
характеру, навиками науково-педагогічної або науково-дослідної або управлінської
діяльності, набути певний досвід використання одержаних знань і вмінь
продукувати (створювати) елементи нових знань для вирішення завдань у
відповідній сфері професійної діяльності.
Цьому
сприяє виробнича практика магістрів, яка проводиться в останньому семестрі навчання тривалістю 8
тижнів. На окремих напрямах підготовки виробнича практика розділяється на дві:
4 тижні асистентська практика, 4 тижні науково-дослідна на кафедрах
університету.
Базами
проходження асистентської та науково-дослідної практик є відповідні випускові
(фахові) кафедри факультетів (інституту), структурні підрозділи університету.
Базами для
проходження виробничої практики магістрами можуть бути також інші вищі
навчальні заклади, І-ІУ рівнів акредитації, але лише за наявності тристоронньої
угоди, в якій зазначено, що база практики гарантує магістранту подальше
працевлаштування після закінчення вищого навчального закладу.
Всі
завдання, що передбачені програмою асистентської практики магістрів виконуються
ними на базі академічних груп студентів
1-4 курсів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр».
ІІ. МЕТА І ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
МАГІСТРІВ.
Мета і нормативний зміст виробничої практики магістрів визначаються
освітньо-кваліфікаційною характеристикою та освітньо-професійною програмою підготовки фахівців.
2.1. Метою
виробничої практики магістрів є:
-
поглиблення і закріплення у виробничих умовах теоретичних знань зі спеціальних
і психолого-педагогічних дисциплін, застосування їх у вирішенні конкретних
завдань практики;
-
формування практичних умінь і навичок для виконання професійних завдань у
якості асистента чи викладача;
-
вироблення знань організації основних форм навчання у вищій школі, застосування
сучасних технологій і методів, що сприяють активізації навчально-пізнавальної
діяльності студента;
-
оволодіння методикою розробки навчально-методичних матеріалів, призначених для
використання при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня
«Бакалавр»;
- вивчення
передового практичного досвіду;
- формування
умінь професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією;
- виховання
у магістрів морально-етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального
творчого стилю професійної діяльності, потреби в самоосвіті;
- розвиток
професійно значущих якостей особистості;
- вироблення творчого, дослідницького підходу
до майбутньої професійної діяльності;
- проведення експерименту для написання
випускової (магістерської) роботи.
2.2. Зміст і послідовність виробничої
практики магістрів певної спеціальності визначається програмою, яка
розробляється випусковою (фаховою) кафедрою, розглядається науково-методичною
радою і затверджується вченою радою університету.
2.3. Програма асистентської практики
повинна включати такі види діяльності магістра:
а) навчальна робота:
-
ознайомлення з плануванням та організацією навчальної та навчально-методичної
роботи кафедри;
-
відвідування занять провідних викладачів кафедри та своїх однокурсників з
подальшим їх аналізом;
-
проведення семінарських, практичних і лабораторних занять;
- розробка
розгорнутого плану і підготовка тексту 1-2 лекцій , проведення пробної лекції;
-
проведення консультацій з навчального предмету;
-
проведення індивідуальних занять зі студентами;
- перевірка
самостійних і контрольних робіт, що передбачені навчальним планом;
б) методична робота:
-
ознайомлення з робочими навчальними планами і робочими навчальними програмами
дисциплін відповідних напрямів
підготовки;
-
проведення методичного аналізу навчального матеріалу з метою прогнозування
можливих труднощів засвоєння його студентами;
-
підготовка навчально-методичних матеріалів до семінарських, практичних,
лабораторних занять і самостійної роботи студентів;
- складання
завдань для проведення модульного і підсумкового контролю, завдань для
проведення тестового контролю;
- розробка
і впровадження інноваційних форм, методів і технологій навчання;
- розробка
програмних продуктів презентацій, окремих розділів електронних підручників;
- вивчення
і впровадження передового досвіду організації навчального процесу;
- вивчення
і аналіз основних нормативних документів, що регламентують роботу кафедри,
факультету;
-
ознайомлення з робочою документацією кафедри та правилами її оформлення;
в) організаційно-вихована
робота:
-
ознайомлення з планом організаційно-виховної роботи факультету (інституту),
випускової (фахової) кафедри;
- участь у
виховній роботі в студентському колективі, виконання доручень куратора
академічної групи;
- самостійне проведення 1-2 виховних заходів
зі студентами академгрупи;
- участь у
профорієнтаційній роботі;
- участь у підготовці та проведенні
студентських і учнівських олімпіад, у роботі Малої Академії Наук;
- участь у роботі засідань випускової (фахової) кафедри, вченої ради
факультету (інституту);
2.4.
Програма науково-дослідної практики на кафедрах університету
повинна передбачати виконання наступних завдань:
-
ознайомлення з основними напрямами наукової діяльності факультету (інституту),
випускової (фахової) кафедри чи структурного їх підрозділу, що здійснює наукові
дослідження;
- ознайомлення з методами, прийомами і
обладнанням для проведення наукових досліджень;
- ознайомлення з організацією та роботою
студентських наукових гуртків, проблемних груп, студентських конструкторських
бюро та ін.;
- систематизація
теоретичних знань для якісного виконання поставленого у темі випускової роботи
ОКР «Магістр» науково-практичного завдання;
- вивчення і узагальнення літературних джерел
за темою випускової роботи;
- виконання експериментальних досліджень з
теми випускової роботи;
- виконання індивідуального
науково-практичного завдання, критичне
осмислення теоретичної бази з метою якісного виконання випускової
кваліфікаційної роботи та її захисту;
- підготовка доповідей і виступів на
методичних семінарах, симпозіумах, наукових конференціях;
- підготовка до друку наукової статті.
ІІІ. ОРГАНІЗАЦЯ І
КЕРІВНИЦТВО ВИРОБНИЧОЮ ПРАКТИКОЮ
МАГІСТРІВ.
3.1. Відповідальність за організацію і контроль
виробничої практики магістрів покладається на проректора з науково-педагогічної
роботи університету, в межах повноважень – на керівника практики університету,
а проведення – на декана факультету (інституту), завідувача випускової
(фахової) кафедри, факультетського (інститутського) керівника практики.
3.2. Розподіл магістрів за базами
практики готує деканат факультету (інституту) разом з факультетським керівником
практики факультету (інституту). Від кожного факультету (інституту) за місяць
до початку виробничої практики подається службова записка, в якій повинні бути
вказані: термін проведення практики магістрів, відомості про магістрів
(прізвище та ініціали, спеціальність, група, база проходження практики, керівники
практики від випускових (фахових) кафедр), після чого видається наказ по
університету.
3.3. Виконання програми практики
магістрів і керівництво нею забезпечують випускові (фахові) кафедри.
3.4. До керівництва виробничою практикою магістрів
від університету залучаються досвідчені викладачі випускових (фахових) кафедр,
як правило, доктори та кандидати наук, що мають досвід практичної роботи у
вищій школі чи науково-дослідній установі.
3.5. Випускові (фахові) кафедри
виконують наступні види робіт:
- розробляють
програму виробничої практики магістрів (асистентської та науково-дослідної на
кафедрах);
-
розробляють і затверджують перелік індивідуальних завдань практикантів з
методичними рекомендаціями щодо їх виконання;
-
визначають керівників виробничої практики магістрів від кафедри;
-
здійснюють безпосередній контроль за ходом практик;
- формують
робочий зошит практиканта;
- проводять
настановчі і підсумкові наради з питань практики
магістрів, заслуховують звіти керівників про проведену роботу, розробляють
заходи щодо удосконалення проведення практики магістрів.
3.6. Керівник практики від випускової
(фахової) кафедри:
-
розподіляє разом із завідувачем випускової (фахової) кафедри навчальні
дисципліни, з яких магістри проходитимуть асистентську практику;
- проводить
обов`язкові інструктажі з охорони праці і
техніки безпеки з оформленням відповідної документації;
- видає практикантам індивідуальні завдання і всі
необхідні документи для організації практики;
- надає
методичні рекомендації щодо складання індивідуального плану проходження виробничої практики магістрами і затверджує
їх;
-
забезпечує постійне керівництво та контроль за виконанням індивідуального плану
кожним магістром і надає необхідну допомогу;
-
повідомляє магістра про систему звітності з практики;
- контролює
виконання магістрами правил внутрішнього розпорядку, облік відвідування
магістрами практики;
-
систематично інформує кафедру про хід проходження практики магістрами;
- підводить
підсумки практики магістрів, оцінює роботу кожного магістра, виставляє оцінку у
залікову відомість і залікову книжку магістра, складає звіт про підсумки її
проведення і надає його факультетському (інститутському) керівнику практики;
- бере участь у засіданні кафедри та вченої
ради факультету (інституту) з підведення підсумків за результатами виробничої
практики магістрів.
3.7. Магістри-практиканти зобов`язані:
- до початку проходження практики уважно
ознайомитись з її програмою і у випадку
виникнення будь-яких питань вирішити їх на інструктивній нараді;
- своєчасно приступити до виконання програми
практик, виконати в повному обсязі програму практики та індивідуальне завдання;
- суворо дотримуватись правил внутрішнього
розпорядку, що діють у вищому
навчальному закладі (організації, установі), де вони проходять практику;
- вивчити правила охорони праці і техніки
безпеки на робочих місцях і дотримуватись їх у повсякденній роботі;
- своєчасно оформити всі документи з
виробничої практики, у триденний термін після її закінчення подати звіт на кафедру
керівнику та захистити його у встановлений кафедрою термін.
ІУ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ВИРОБНИЧОЇ
ПРАКТИКИ МАГІСТРІВ.
4.1. Форма, зміст
і вид звітності магістрів про проходження виробничої практики визначаються
програмою практики з дотриманням відповідних стандартів щодо оформлення такої
документації.
Як правило,
загальна форма звітності магістрів за практику – це подання оформленого
відповідним чином звіту з характеристикою і оцінкою роботи магістра та при
необхідності інших документів, що визначені у програмі практики.
4.2. Підведення підсумків (захист)
практики у формі співбесіди з магістром за програмою практик і виставлення
оцінки (заліку) проводиться на факультеті (в інституті) протягом першого тижня,
що починається після закінчення практики, на випусковій (фаховій) кафедрі після
перевірки поданого практикантом звіту про проходження практики.
4.3. Оцінка магістра за виробничу
практику враховується нарівні з іншими оцінками, що характеризують успішність
магістра.
4.4. Магістри, які не виконали програму
практики і отримали незадовільну оцінку при складанні заліку, можуть бути
скеровані на практику повторно у вільний від занять час. Терміни і умови
повторного проходження практики встановлюються в кожному окремому випадку
ректором університету. У разі несумлінного ставлення до практики, порушення
дисципліни або повної непідготовленості
з програми практики магістр відраховується з навчального закладу.
4.5. Підсумкова конференція з
виробничої практики магістрів проводиться на факультетах (в інституті) після
проведення заліку.
4.6. Підсумки практики магістрів
обговорюються на засіданнях випускових
(фахових) кафедр та засіданнях вчених рад факультетів (інститутів).
У. ОСОБЛИВОСТІ
ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ МАГІСТРІВ ЗАОЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ.
Відповідно до робочих навчальних планів підготовки
фахівців ОКР «магістр» студенти-заочники всіх спеціальностей проходять такі
виробничі практики:
1)
асистентську практику – 4 тижні;
2) науково-дослідну практику на кафедрах
університету – 4 тижні.
Магістри-заочники,
які працюють на посадах викладачів ВНЗ І-ІУ рівня акредитації, що відповідає профілю факультету, на якому вони
навчаються, від асистентської практики
звільняються, якщо за місяць до початку семестру, в якому проводиться практика,
вони подали у відділ заочної освіти копію трудової книжки і
характеристику-оцінку дирекції установи в якій працюють. Залікову оцінку з асистентської практики
таким магістрам визначає випускова (фахова) кафедра. Всі інші магістри-заочники
проходять асистентську практику в
терміни і тривалістю, що визначається робочим навчальним планом спеціальності.
У період заліково-екзаменаційної сесії, що передує
виробничим практикам, для магістрів-заочників на факультетах організовується
інструктивно-методична нарада з питань практик, яку проводить методист заочного
відділу, факультетський (інститутський) керівник практики, керівники практики
від випускових (фахових) кафедр.
Магістри
заочної форми навчання проходять асистентську і науково-дослідну практики на
своїх факультетах (інститутах) згідно з графіком, розробленим випусковою
(фаховою) кафедрою і погодженого з деканатом факультету (інституту). Такий
графік складається в період екзаменаційної сесії, що передує семестру в якому
проводиться практика, і подається у відділ заочної освіти.
Практику
магістри-заочники проходять без відриву від основної роботи або використовують
для цього свою чергову відпустку.
Завдання виробничих практик, її зміст, обов`язки
керівників і магістрів-практикантів, підведення підсумків практик, що визначені
даним Положенням, стосуються і магістрів заочної форми навчання.
Захист
матеріалів практик зі складанням диференційованого заліку проводиться в період
екзаменаційної сесії магістрів-заочників, що йде після практики. Оцінку в
залікову відомість і залікову книжку виставляє керівник практики від випускової
(фахової) кафедри.