Міністерство освіти і науки України

ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Н А К А З

25 березня 2010 року м. Дрогобич № 130

Про затвердження

“Положення про організацію і методику проведення

семінарського заняття”

З метою удосконалення організації навчального процесу в університеті згідно вимог кредитно-модульної системи

н а к а з у ю:

1. Затвердити “Положення про організацію і методику проведення семінарського заняття” (додаток 1).

2. Увести в дію вказане положення з 30.03.2010 року.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на проректора з науково-педагогічної роботи проф. Кишакевича Ю.Л.

Т. в. о. ректора Ю.Л.Кишакевич

Додаток 1

до наказу № 130

від 25 03.2010 р.

Положення

про організацію і методику проведення семінарського заняття

1. Загальні положення

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію за попередньо визначеними темами, до котрих студенти готуються вдома. Семінари мають поглибити, розширити і закріпити знання студентів, збагатити їх кругозір, навчити їх мистецтва ведення дискусії та глибокого наукового аналізу явищ, що вивчаються.

Викладач на семінарському занятті здійснює контроль за самостійною роботою студентів, дає можливість їм не лише висловити свої знання в усній формі, але й апробувати їх.

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою програмою дисципліни.

2. Види семінарських занять

Рекомендуються такі види семінарських занять:

– Семінар-колоквіум – активна жвава бесіда на зазначену в плані тему, коли і викладач, і студенти ставлять запитання, в обговоренні яких беруть участь усі студенти.

– Семінар-вивчення першоджерел – обговорення і аналіз історичних джерел, їх критика, дешифрування, коментування та реконструкція історичних фактів.

– Семінар-диспут – дискусія навколо проблем, які по-різному тлумачаться, висвітлюються вченими різних наукових напрямків(шкіл) або в різних країнах.

– Семінар-рольові ігри – висвітлення позицій політичних діячів, відомих педагогів та вчених, з’ясування їх поглядів при висвітленні проблем розвитку суспільства у вигляді ділової гри.

– Семінар-симпозіум – обговорення усних виступів і підготовлених рефератів.

– Метод ситуацій (кейс-метод) – використання опису реальних соціальних і економічних ситуацій, аналіз ситуацій, вияснення суті проблеми, пропонування можливих розв’язків і вибір кращих з них.

Форми і методи семінарського заняття урізноманітнюються в залежності від характеру навчальної дисципліни, теми, особливостей студентської аудиторії та її реальних можливостей. Рекомендується також проводити змішані (комбіновані) види семінарських занять.

Кожне семінарське заняття має містити елементи дискусії між студентами і активну участь всіх присутніх.

На семінарських заняттях практикується використання мультимедійних і відеоматеріалів та Інтернет.

3. Методичні вимоги до організації семінарського заняття

Наявність стабільного розкладу семінарських занять.

Обговорення і затвердження на засіданні кафедри планів семінарських занять як організуючого фактора самостійної роботи студентів.

Укладання списків рекомендованої літератури з поділом її на основну і додаткову із зазначенням сторінок першоджерел, що належать до конспектування (у відповідності з бюджетом часу, відведеного для самостійної роботи з даної дисципліни згідно вимог робочої програми).

Наявність методичних рекомендацій до семінарських занять.

Забезпечення занять наочно-ілюстрованими матеріалами, сучасними комп’ютерними засобами навчання, письмовими завданнями, тестами тощо.

4. Якісні характеристики семінарського заняття

Відповідність теми семінару робочій програмі навчальної дисципліни.

Зміст вступного слова викладача.

Підготовленість студентів до заняття і наявність у них обов’язкових конспектів першоджерел.

Активність студентів на семінарі.

Глибина розгяду вузлових питань.

Уміння студентів і викладача організовувати і вести дискусію та пов’язувати матеріал заняття з сучасністю.

Використання на семінарі сучасних комп’ютерних технологій.

Глибина висновків і доповнення викладача до питань, що обговорюються.

Зміст підсумкового слова викладача щодо всього семінарського заняття.

Оцінювання студентів (коментування оцінок).

Доцільність вибраного типу семінарського заняття.

Чіткість структури, ясність постановки конкретних завдань (запитань) перед студентами;

Використання часу.

Використання прийомів для підвищення активності пізнавальної діяльності студентів (елементи проблемності, дискусії тощо).

Створення атмосфери вимогливості і доброзичливості.

Підготовка викладача до заняття.

Науково-теоретичний і методичний рівень семінарського заняття.

5. Облік і контроль успішності (знань та вмінь) студентів на семінарському занятті

На кожному семінарському занятті викладач оцінює:

– відповідність змісту виступу студента до змісту питань, що обговорювалися на семінарі;

– активність студента на семінарському занятті;

– уміння вести дискусію;

– толерантність при веденні дискусії;

– обгрунтованість власних суджень;

– посилання при дискусії (виступах) на першоджерела;

– вміння використовувати теоретичні знання для розв’язання вузлових проблем, практичних задач тощо;

– вміння використовувати матеріал попередніх курсів під час роботи на семінарському занятті;

– вміння використовувати наочні наявні засоби;

– вміння використовувати мультимедійні засоби навчання та інші комп’ютерні технології;

– вміння робити презентацію з вибраної теми з використанням комп’ютерних технологій;

– вміння представити результати самостійної творчої роботи;

Рекомендується перевіряти глибину знань студентів з теми семінарського заняття шляхом анкетування, тестування, написанням самостійних робіт тощо. Порядок набирання балів за семінарські заняття визначається візиткою навчальної дисципліни.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття заносяться у журнал академічної групи, відповідно до вимоги візитки дисципліни.

Лектор, що читає цей курс, контролює:

– виконання планів семінарських занять;

– якість проведення семінарських занять;

– надання учасникам семінару рівних умов щодо можливості виступити;

– об’єктивність оцінювання виступів студентів керівником семінару;

– дотримання вимог візитки студентами, що навчаються за індивідуальним планом;

Завідувач кафедри контролює:

– обгрунтованість укладеного плану семінару і списку рекомендованої літератури;

– виконання планів семінарських занять;

– дотримання методичних вимог кафедри, які стосуються проведення семінарських занять;

– науково-теоретичний і методичний рівень семінарських занять;

– рівень підготовки викладача і студентів;

– ведення сторінки обліку успішності в журналі академічної групи, згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) керівником семінарських занять.

6. Форми перевірки якості семінарських занять

Відвідування занять членами кафедри (згідно з графіком взаємовідвідувань).

Проведення відкритих семінарських занять з наступним їх обговоренням на засіданні кафедри.

Контрольні відвідування занять завідувачем кафедри, представниками деканату, ректорату.

7. Методи поліпшення якості семінарських занять

Обговорення методик проведення занять.

Попереднє обговорення форм і методів проведення семінарських занять на засіданнях кафедри або методичного семінару.

Планове обговорення на засіданні кафедри підсумків семінарських занять, методики їх проведення та прийняття рекомендацій щодо усунення недоліків при проведенні семінару.

Планове обговорення на методичному семінарі кафедри питань, які пов’язані з перекриванням тематики курсів, методичних підходів до викладання окремих тем та обмін досвідом щодо методики викладання даної дисципліни чи суміжних дисциплін.

Планове обговорення на засіданнях ради факультету методики проведення семінарських занять відповідно до вимог КМСОНП. Вироблення рекомендацій щодо удосконалення методики їх проведення.

Обговорення на засіданні кафедри методичних посібників до семінарських занять, укладених викладачами кафедри.

8. Критерії оцінювання семінарських занять

Високий рівень: повна реалізація всіх елементів навчання (реально необхідних і можливих до кожної конкретної ситуації) на основі сучасних досягнень педагогіки вищої школи, психології та фахових методик; творчий підхід до їх використання на основі врахування вимог Болонського процесу та КМСОНП, наявність дискусій. Повне виконання плану семінарського заняття.

Достатній рівень: реалізовано (75 – 80) % елементів навчання. Є окремі недоліки, зумовлені в основному особливостями навчання студентів, рівнем розвитку у них загальних навчальних вмінь. Деякі планові питання недостатньо обговорені.

Недостатній рівень: допускаються суттєві недоліки при виконанні окремих елементів навчання (неповне визначення завдань, непродуманий вибір методики, недостатня активність студентів тощо); багато елементів навчання реалізовано з грубим порушенням вимог педагогічної, психологічної і методичної науки. Мета семінару не досягнута. Планові питання обговорені поверхово, неповно або деякі з них пропущені.