Результати роботи

Наукові результати роботи за 2015 – 2017 рр.

Проведено оцінку екологічного стану довкілля Бориславського нафтогазового родовища. Виділено та закартографовано категорії екологічної небезпечності забруднення: атмосферного повітря вуглеводневими газами, ґрунтового покриву важкими металами, підземних вод нафтопродуктами та (або) фенолами. Доведено, що наявність важких металів у ґрунтах м. Борислава має нафтове походження.

Завершено роботи зі створення експериментальних дослідних ділянок з рекультивації відвалів озокеритовидобутку м.Борислава, в результаті яких встановлено, що на даному етапі рекультивації вказаних неугідь найбільш перспективною породою виступає обліпиха крушиновидна, яка успішно росте на екстракційних відвалах та поширюється вегетативно. Вона може слугувати буферною породою, для подальшого введення в культуру більш цінних в естетичному та господарському відношення видів.

Також триває робота над вивченням та обгрунтування можливостей розширенння зеленої зони на території техногенно деградованих ландшафтів м Борислава, Стебника, Дрогодицького району.

Проведена оцінка якісного складу криничної води за сезонами (весна, літо, осінь) на території м. Трускавця, Дрогобича, Стебника, Борислава та сільських населених пунктів, що знаходяться на околицях міст щодо вміст таких компонентів: хлориди, фосфати, вміст розчиненого кисню, нітрати, нітрити та азоту амонійного, загальну твердість води, значення водневого показника (рН).

Проведено аналіз субстрату поверхневого шару Стебницького хвостосховища. Відібрано проби з ділянок, які характеризуються різними фітоценозами. На основі проведеного аналізу водних витяжок на вміст хлоридів та сульфатів, встановлено, що вміст обох компонентів практично не відрізняється для різних ділянок. Встановлено  швидке вимивання солей вглиб субстрату. Аналіз також показав, що хлориди вимиваються із субстрату швидше, ніж сульфати. Встановлено, що формування фітоценозів Стебницького хвостосховища визначається умовами ґрунтоутворення у різних ділянках, а також можливістю вторинного засолення окремих ділянок. Зроблено висновок про можливість природного заростання з формуванням стійких фітоценозів. Додатково виконано аналіз субстрату Бориславського озокеритового родовища на вміст хлоридів та сульфатів. Встановлено, що даний субстрат характеризується важчими умовами ґрунтоутворення та вимивання солей, що у свою чергу сповільнює процеси природного заростання.