Поема Лесі Українки “Віла-посестра“ і питання українсько-сербських фольклорних і літературних взаємин.
Гольберг М. Я.
Поема Лесі Українки “Віла-посестра“ і питання українсько-сербських
фольклорних і літературних взаємин.
Гольберг М. Я.
Поема Лесі Українки “Віла-посестра“ і питання українсько-сербських
фольклорних і літературних взаємин.
Олег Баган
(докторант Львівського національного університету ім.І.Франка, канд.філол.наук)
Леся Українка в пізніх інтерпретаціях Дмитра Донцова: націософський і культурологічний континууми
У статті аналізуються два есеї Д.Донцова про драматичні твори Лесі Українки «Три хвилини» і «Адвокат Мартиян». Автор доводить, що ідеологічно письменниця виражала у художніх формах консервативні, ідеалістичні та ірраціоналістичні, струмені в українській культурі початку ХХ ст. Обидва твори мають чітку націософську проблематику, утверджують принципи історичного волюнтаризму, національного героїзму та революціонізму як емоційно-протестної енергетики буття.
Надія Скотна, Микола Галів
Педагогічна освіта в Дрогобичі (кінець XVIII – перша половина XX ст.):
до передісторії Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франка
Вісімдесят років тому було утворено Дрогобицький державний учительський інститут, котрий з часом реорганізовано в педагогічний університет імені Івана Франка. Формування цього закладу освіти пов’язують з відповідними рішеннями радянських органів влади кінця 1939 – початку 1940 рр., які намагалися утвердити в західноукраїнському регіоні власне радянську систему освіти загалом та підготовки педагогічних кадрів зокрема.
Марія Стецик
УДК 811.161.2’38:161.2.1 (082)
„ХРЕСНА ДОРОГА. П’ЯТНАДЦЯТА СТАЦІЯ“ (ПОЕЗІЯ МАЙДАНУ В САКРАЛЬНОМУ ВИМІРІ)
Марія Стецик
УДК 811.161.2’38:821.161.2-1
«СЕРЦЕ КОЖНЕ КАРБУЄ ІМЕННЯ» (ПОЕТИЧНИЙ ІМЕННИК ГЕРОЇВ МАЙДАНУ)
Уперше в українській лінгвопоетиці майданна поезія, передовсім один з її художніх сегментів – ономастика, відрефлексована в лінгвостилістичних категоріях з урахуванням широкого контекстного оточення та низки екстралінгвальних чинників. Досліджено іменник героїв Небесної Сотні та інших знакових персоналій Майдану на рівні домінантних слів-концептів (мегаобразів), на основі компонентного аналізу визначено спектр їхніх семантико-стилістичних, символічних та асоціативних прирощень, поетичну валентність. Конспективно окреслено перспективи майбутніх
студій над феноменом майданної поезії.
Ключові слова: майданна поезія, художній іменник, антропонім, образ, асоціація, символ, сакральне, мовомислення.
Стецик М.
Баранська С.
УДК 811.161.2’38:821.161.2-1
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
«УСЯ УКРАЇНА – СУЦІЛЬНИЙ МАЙДАН» (ЗНАКОВИЙ ТОПОНІМІКОН ПОЕЗІЇ МАЙДАНУ)
Василь Зварич
Марк Валерій Марціал: життя в епіграмі
«Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох!» – цими словами Ліна Костенко влучно увиразнила колізію «митець і час». Бо таки є поети, чиє життя, творчість в історії літератури, культури –непроминальні. З-поміж них і Марк Валерій Марціал – найвидатніший римський поет епохи Флавіїв (Веспасіан, Тіт, Доміціан).
Ігор Розлуцький
Фрагмент із бойківського Різдва
Різдвяна традиція – один із тих наріжних каменів української християнської культури, яка виражає іманентність, самобутність та неповторність серед інших культур. Вона завжди була і залишиться невичерпним життєдайним джерелом цілющої сили і наснаги. Віками збиралася прадідівська мудрість, передавалася з покоління в покоління – від батька до сина, від матері до доньки, і нащадки свято берегли це родинне слово, щоб знову гідно передати своїм наступникам.