Категорія: Актуальне читання

22 Лют

Поема Лесі Українки “Віла-посестра“ і питання українсько-сербських фольклорних і літературних взаємин.

Гольберг М. Я.

 

 

Поема Лесі Українки “Віла-посестра“ і питання українсько-сербських

фольклорних і літературних взаємин.

Для дослідника літературних взаємин головною проблемою є вивчення їх творчих результатів. Саме в цьому плані значний інтерес становить поема Лесі Українки “Віла-посестра”. Вже назва цього твору і його перший рядок є свого роду сигналами, що говорять про зв’язок з південнослов’янською народною традицією.

21 Лют
21 Лют
21 Лют

Леся Українка в пізніх інтерпретаціях Дмитра Донцова: націософський і культурологічний континууми

Олег Баган 

 

 

(докторант Львівського національного університету ім.І.Франка, канд.філол.наук)

Леся Українка в пізніх інтерпретаціях Дмитра Донцова: націософський і культурологічний континууми

                  У статті аналізуються два есеї Д.Донцова про драматичні твори Лесі Українки «Три хвилини» і  «Адвокат Мартиян». Автор доводить, що ідеологічно письменниця   виражала у художніх формах консервативні, ідеалістичні та ірраціоналістичні, струмені в українській культурі початку ХХ ст. Обидва твори мають чітку націософську проблематику, утверджують принципи історичного волюнтаризму, національного героїзму та революціонізму як емоційно-протестної енергетики буття.

Читати далі

21 Лют

Педагогічна освіта в Дрогобичі (кінець XVIII – перша половина XX ст.)

Надія Скотна, Микола Галів 

 

Педагогічна освіта в Дрогобичі (кінець XVIII – перша половина XX ст.):

до передісторії Дрогобицького державного педагогічного

університету імені Івана Франка

Вісімдесят років тому було утворено Дрогобицький державний учительський інститут, котрий з часом реорганізовано в педагогічний університет імені Івана Франка. Формування цього закладу освіти пов’язують з відповідними рішеннями радянських органів влади кінця 1939 – початку 1940 рр., які намагалися утвердити в західноукраїнському регіоні власне радянську систему освіти загалом та підготовки педагогічних кадрів зокрема.

19 Лют

“Хресна дорога. П’ятнадцята стація” (поезія Майдану в сакральному вимірі)

Марія Стецик 

 

 

УДК 811.161.2’38:161.2.1 (082)  

   

„ХРЕСНА ДОРОГА. П’ЯТНАДЦЯТА СТАЦІЯ“ (ПОЕЗІЯ МАЙДАНУ В САКРАЛЬНОМУ ВИМІРІ)

 У статті в лінгвостилістичних категоріях відрефлексовано поезію Майдану крізь призму сакрального, закцентовано на органічності авторського мовомислення в категоріях священного. Проведено поглиблені студії над знаковим образом „Небесна Сотня“ та його асоціатами, виокремлено стрижневі образно-семантичні компоненти. Зазначено, що висока частотність звернень до Бога, небесних покровителів, наскрізна молитовність актуалізує ментальну духовну пам’ять, допомагає авторам поетично акумулювати найвищі християнські цінності. Головну увагу приділено сакральним номенам з  інгерентною семантикою.
Ключові слова: поезія Майдану, сакральне, біблієонім, асоціат, словообраз, концепт, символ, сема.

Читати далі

19 Лют

«Серце кожне карбує імення» (поетичний іменник героїв Майдану)

Марія Стецик

 

 

УДК 811.161.2’38:821.161.2-1

 

«СЕРЦЕ КОЖНЕ КАРБУЄ ІМЕННЯ» (ПОЕТИЧНИЙ ІМЕННИК ГЕРОЇВ МАЙДАНУ)

 Уперше в українській лінгвопоетиці майданна поезія, передовсім один з її художніх сегментів – ономастика, відрефлексована в лінгвостилістичних категоріях з урахуванням широкого контекстного оточення та низки екстралінгвальних чинників. Досліджено іменник героїв Небесної Сотні та інших знакових персоналій Майдану на рівні домінантних слів-концептів (мегаобразів), на основі компонентного аналізу визначено спектр їхніх семантико-стилістичних, символічних та асоціативних прирощень, поетичну валентність. Конспективно окреслено перспективи майбутніх

студій над феноменом майданної поезії.

Ключові слова: майданна поезія, художній іменник, антропонім, образ, асоціація, символ, сакральне, мовомислення.

 Читати далі

19 Лют

«Уся Україна – суцільний Майдан» (знаковий топонімікон поезії Майдану)

Стецик М.
Баранська С.

 

УДК 811.161.2’38:821.161.2-1

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

 

«УСЯ УКРАЇНА – СУЦІЛЬНИЙ МАЙДАН» (ЗНАКОВИЙ ТОПОНІМІКОН  ПОЕЗІЇ МАЙДАНУ)  

У статті досліджено знаковий топонімікон як ментально вагому й концептуально вельми промовисту групу лексики в поезії Майдану;   з’ясовано феномен лінгвопоетичної картини світу, що постає з рядків збірного майданного дискурсу; виокремлено домінантні тополексеми, на основі компонентного аналізу визначено спектр їхніх семантико-стилістичних, символічних та асоціативних прирощень (Майдан, Київ, Крути, Грушевського, Інститутська); простежено аксіологічний розвиток знакового образу української мовосвідомості, органічну взаємодію з іншими з словообразами (Україна, Київ, Небесна Сотня).

Читати далі

30 Гру

Марк Валерій Марціал: життя в епіграмі

Василь Зварич

 

 

Марк Валерій Марціал: життя в епіграмі

«Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох!» – цими словами Ліна Костенко влучно увиразнила колізію «митець і час». Бо таки є поети, чиє життя, творчість в історії літератури, культури –непроминальні. З-поміж них і Марк Валерій Марціал – найвидатніший римський поет епохи Флавіїв (Веспасіан, Тіт, Доміціан).

Читати далі

29 Гру

Фрагмент із бойківського Різдва

Ігор Розлуцький

 

 

Фрагмент із бойківського Різдва

Різдвяна традиція – один із тих наріжних каменів української християнської культури, яка виражає  іманентність, самобутність та неповторність серед інших культур. Вона завжди була і залишиться невичерпним життєдайним джерелом цілющої сили і наснаги. Віками збиралася прадідівська мудрість, передавалася з покоління в покоління – від батька до сина, від матері до доньки, і нащадки свято берегли це родинне слово, щоб знову гідно передати своїм наступникам.