Категорія: Архів

21 Лют

Леся Українка в пізніх інтерпретаціях Дмитра Донцова: націософський і культурологічний континууми

Олег Баган 

 

 

(докторант Львівського національного університету ім.І.Франка, канд.філол.наук)

Леся Українка в пізніх інтерпретаціях Дмитра Донцова: націософський і культурологічний континууми

                  У статті аналізуються два есеї Д.Донцова про драматичні твори Лесі Українки «Три хвилини» і  «Адвокат Мартиян». Автор доводить, що ідеологічно письменниця   виражала у художніх формах консервативні, ідеалістичні та ірраціоналістичні, струмені в українській культурі початку ХХ ст. Обидва твори мають чітку націософську проблематику, утверджують принципи історичного волюнтаризму, національного героїзму та революціонізму як емоційно-протестної енергетики буття.

Читати далі

19 Лют

Clarivate вебінари березня

Шановні колеги

9 березня 2021

Тема: Можливості ресурсів Clarivate для успішної грантової заявки

Тези: Джерела Інформації про грантову підтримку у Web of Science Core Collection. Пошук і аналіз літератури, видань, майбутніх партнерів, джерел фінансування, оцінка власних шансів за допомогою бази. Аналіз ефективності співпраці за допомогою аналітичної системи InCites. Процедури та особливості оцінювання грантових заявок і на що варто звернути увагу при написанні проекту.

Реєстрація:

10:15–11:15 https://bit.ly/3qgCtf7

16:15–17:15  https://bit.ly/3jFSoB8

10 березня 2021

Тема: Хижацькі видання: розпізнати і не припуститися помилки

Тези: Важливим етапом наукової діяльності є оприлюднення отриманих даних. З появою електронних видань, відкритого доступу, створення видання технічні аспекти не є досить складними. В деяких країнах формалізуються вимоги до видань в яких мають бути оприлюднені результати що виносяться на захист або отримання наукових звань. Мета цього – краще представлення світовій науковій спільності здобутків наших науковців. Проте часто через довірливість або відсутність досвіду, науковці як молоді так і поважного наукового віку стають жертвою хижацьких видань, які з’явилися у відповідь та вимоги ринку, не є майданчиками для обміну досвідом, а часто є або піратськими копіями знаних видань, або намагаються під них мімікрувати. Публікація в хижацьких виданнях це втрата результатів, часу, грошей і найголовніше репутації. Протягом вебінару обговоримо основні типи хижацьких видань, на що варто звернути увагу при доборі видання, як перевірити індексацію видання у наприклад Web of Science Core Collection 

Реєстрація:

10:15–11:15 https://bit.ly/3jFKibT

16:1517:15 https://bit.ly/3qfT82n

11 березня 2021

Тема: Оцінка здобутків і співпраці установ за даними  Web of Science Core Collection  та InCites

Тези: Складнощі та шляхи подолання пошуку і аналізу публікацій установи. Критерії ефективності співпраці. Визначення лідерів та розробка стратегії розвитку. Створення та підтримання в актуальному стані профілю установи. Пошук партнерів для виконання проектів. Відповіді на ваші запитання.

Реєстрація:
10:15–11:15 
https://bit.ly/3qcXVla

16:15–17:15*
https://bit.ly/2LDkMa4

* в рамках щомісячних вебінарів кожного другого четверга серії «Clarivate науковцям» або місце зустрічі змінити неможна

12 березня 2021

Тема: Journal Citation Reports

Тези: Для видань, що індексуються у Science Citation Index Expanded Social Science Citation Index  за даними Web of Science Core Collection розраховується імпакт-фактор – показник впливовості видання. Формула, які є варіації, що таке квартиль для чого (не) варто застосовувати.  Як перевірити імпакт-фактор та індексацію журналу у  Web of Science Core Collection. Видання відкритого доступу і де можна опублікувати безкоштовно.  Journal Citation Reports – це колекція видань з імпакт-фактором, що дозволяє аналіз видань певної предметної галузі і окремого журналу, порівняння та  збереження списку обраних видань. Відповіді на ваші запитання.

Реєстрація:
10:15–11:15 
https://bit.ly/3penyAE

16:15–17:15 https://bit.ly/3d5YZnh

Сайт компанії https://clarivate.com/

Розклад вебінарів російською мовою https://clarivate.com/ru/webinars/

Ютьюб канал українською  https://www.youtube.com/channel/UCSMJ679M7c78lYA5eu41jYg

Розклад вебінарів українською http://clarivate.ua/

Знайдіть інформацію на Науковій кухні у фейсбуці https://www.facebook.com/WoS.Ukraianin

Для організації тренінгу у Ваашій установі напишіть на Iryna.tykhonkova@clarivate.com
19 Лют

“Хресна дорога. П’ятнадцята стація” (поезія Майдану в сакральному вимірі)

Марія Стецик 

 

 

УДК 811.161.2’38:161.2.1 (082)  

   

„ХРЕСНА ДОРОГА. П’ЯТНАДЦЯТА СТАЦІЯ“ (ПОЕЗІЯ МАЙДАНУ В САКРАЛЬНОМУ ВИМІРІ)

 У статті в лінгвостилістичних категоріях відрефлексовано поезію Майдану крізь призму сакрального, закцентовано на органічності авторського мовомислення в категоріях священного. Проведено поглиблені студії над знаковим образом „Небесна Сотня“ та його асоціатами, виокремлено стрижневі образно-семантичні компоненти. Зазначено, що висока частотність звернень до Бога, небесних покровителів, наскрізна молитовність актуалізує ментальну духовну пам’ять, допомагає авторам поетично акумулювати найвищі християнські цінності. Головну увагу приділено сакральним номенам з  інгерентною семантикою.
Ключові слова: поезія Майдану, сакральне, біблієонім, асоціат, словообраз, концепт, символ, сема.

Читати далі

19 Лют

«Серце кожне карбує імення» (поетичний іменник героїв Майдану)

Марія Стецик

 

 

УДК 811.161.2’38:821.161.2-1

 

«СЕРЦЕ КОЖНЕ КАРБУЄ ІМЕННЯ» (ПОЕТИЧНИЙ ІМЕННИК ГЕРОЇВ МАЙДАНУ)

 Уперше в українській лінгвопоетиці майданна поезія, передовсім один з її художніх сегментів – ономастика, відрефлексована в лінгвостилістичних категоріях з урахуванням широкого контекстного оточення та низки екстралінгвальних чинників. Досліджено іменник героїв Небесної Сотні та інших знакових персоналій Майдану на рівні домінантних слів-концептів (мегаобразів), на основі компонентного аналізу визначено спектр їхніх семантико-стилістичних, символічних та асоціативних прирощень, поетичну валентність. Конспективно окреслено перспективи майбутніх

студій над феноменом майданної поезії.

Ключові слова: майданна поезія, художній іменник, антропонім, образ, асоціація, символ, сакральне, мовомислення.

 Читати далі

19 Лют

«Уся Україна – суцільний Майдан» (знаковий топонімікон поезії Майдану)

Стецик М.
Баранська С.

 

УДК 811.161.2’38:821.161.2-1

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

 

«УСЯ УКРАЇНА – СУЦІЛЬНИЙ МАЙДАН» (ЗНАКОВИЙ ТОПОНІМІКОН  ПОЕЗІЇ МАЙДАНУ)  

У статті досліджено знаковий топонімікон як ментально вагому й концептуально вельми промовисту групу лексики в поезії Майдану;   з’ясовано феномен лінгвопоетичної картини світу, що постає з рядків збірного майданного дискурсу; виокремлено домінантні тополексеми, на основі компонентного аналізу визначено спектр їхніх семантико-стилістичних, символічних та асоціативних прирощень (Майдан, Київ, Крути, Грушевського, Інститутська); простежено аксіологічний розвиток знакового образу української мовосвідомості, органічну взаємодію з іншими з словообразами (Україна, Київ, Небесна Сотня).

Читати далі

17 Лют

«Видатні жінки української педагогіки»: до 165-ї річниці від дня народження Софії Русової (1856-1940)

В історії української суспільно-громадської думки, просвітницького руху кінця 19 – першої чверті 20 ст. помітною особистістю була Софія Русова. Здобувши гімназійну й університетську освіту, опанувавши майже всі європейські мови, жінка-українка усе своє свідоме життя віддала культурницькій, педагогічній праці.

Читати далі

15 Лют

До 110-річчя з часу написання “Лісової пісні”Лесі Українки і до 150-річчя від дня народження поетеси

До 110-річчя з часу написання “Лісової пісні “Лесі Українки і до 150-річчя від дня народження поетеси

 «Лісова пісня» (1911). Історія написання.

Найвищим мистецьким здобутком Лесі Українки є «Лісова пісня». Цей шедевр вона написала всього лише за три тижні в м. Кутаїсі (Кавказ). Леся дуже сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства.

Читати далі

12 Лют

До 100-річчя від дня народження Володимира Кириловича Малика (1921–1998), українського письменника “Дюма української літератури”, що закохав весь світ в історію України

Малик (Сиченко) Володимир Кирилович (21 лют. 1921 – 31 серп. 1998)

Володимир Кирилович Малик народився 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській родині.
Закінчив середню школу, а в 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Тоді ж почав складати вірші, але через війну навчання припинив. Молодий студент пішов у народне ополчення, працював на оборонних роботах під Києвом та Харковом, був поранений.

Читати далі

8 Лют
8 Лют

До 150-річчя від дня народження Леся Мартовича (1871–1916) “Надзвичайно пильний спостерігач життя галицького народу”.

Надзвичайно пильний спостерігач життя галицького народу(До 150-річчя від дня народження Леся Мартовича (1871–1916), українського письменника, правника, громадського діяча) 

 Мартович Лесь ( Олекса Семенович Мартович 12 лютого 1871, Торговиця, Городенківський район, Івано-Франківська область — 11 січня 1916, Зубейки, Жовківський район, Львівська область, похований в селі Монастирок, Жовківського району) — український письменник, правник і громадський діяч, доктор права.

Читати далі