Канадський підприємець українського походження. До 100-річчя від дня народження Петра Дмитровича Яцика

 (1921–2001), українського бізнесмена і філантропа, мецената, засновника Міжнародного конкурсу знавців української мови

Народився Петро Яцик 7 липня 1921 року на Львівщині у с. Верхнє Синьовидне у селянській сім’ї. Закінчив семирічку в місцевій школі, а потім навчався на сільськогосподарських курсах. Працював спочатку механіком на тепловозі, а згодом організував молочарське виробництво. У 1939 р. успішно закінчує шестимісячні залізничні курси і починає працювати помічником машиніста. Під час Другої світової війни брав участь в українському русі Опору. У 1944 р. емігрував до Німеччини, де навчався у вищій школі Регенсбурга. Одразу вступив до Українського технічно-господарського інституту, в якому вивчав економіку та мови – англійську, німецьку, іспанську.

У 1949 р. переїхав з родиною до Канади, де досягнув значних успіхів як підприємець. На початку, як сам розповідав із «сімома долярами у кишені», не гребував жодної роботи, працював у ресторані, мив посуд. І вже в 1950 р. разом із партнерами відкрив українську книгарню «Арка» в Торонто, через два роки – меблевий магазин, а потім став співвласником будівельної фірми, яка принесла йому мільйонні статки. Став власником компанії «The Prombank Investment Limited», очолював інші компанії з будівництва та продажу промислового і нерухомого майна.

Ще з кінця 50-х рр. ХХ ст. розпочав низку меценатських акцій на підтримку української науки, освіти, культури. Дбав про видання українських книг, словників, енциклопедій. Згодом виходить багатотомне видання «Енциклопедії українознавства». На це видання він пожертвував великі кошти, а потім роками платив відповідний податок.

Відіграв важливу роль у становленні Вічного фонду українських видань при Торонтському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України, економіки, політології, медицини, етнографії.

Профінансував відомий проєкт англійською мовою М.  Грушевського «Історія України-Русі» – «History of Ukraine-Rus», що охоплює історію України від найдавніших часів і до середини XVII ст. Видана у 10 томах протягом 1898–1937 рр.

У 1986 р. заснував Освітню фундацію ім. Петра Яцика, яка фінансувала низку постійних програм у провідних університетах світу, включаючи Інститут українських студій Гарвардського університету (США), Український лекторій у Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, українські студії в Альбертському університеті (Канада), інформаційний центр у бібліотеці ім. Джона П. Робертса.

Сума його пожертв на українські інституції у Західному світі перевищує 16 мільйонів доларів.

Від 1991 р. Петро Дмитрович регулярно відвідував Україну, надавав матеріальну й моральну підтримку багатьом науковим, освітнім та культурно-громадським проєктам.

За його ініціативи проводилися конкурси на кращий підручник з історії України й фінансувалося їхнє видання, ініціював важливий освітній і культурно-громадський проєкт «вивчаймо та плекаймо українську мову».

Заснував Лігу українських меценатів, під егідою якої організував у 2000 р. Міжнародний конкурс знавців української мови (після смерті конкурс став носити його ім’я).

Доброчинна і громадянська діяльність Петра Дмитровича Яцика здобула міжнародне визнання – 1995 р. Університет Альберти удостоїв почесним званням доктора права, 1996 р. він був обраний до Національної дорадчої ради Інституту Гаррімана при Колумбійському університеті та нагороджений Президентом України Л. Кучмою спеціальною грамотою за сприяння розвиткові української науки, освіти і культури, а в 2001 – до 80-літнього ювілею П. Д. Яцик одержав орден князя Ярослава Мудрого V ступеня.

1 листопада 2001 року Петро Яцик помер.

 

Бібліографічний список літератури:

К н и г и :

  1. Меценат, який не відмовився бути українцем: Петро Яцик у спогадах сучасників. Статті, відгуки та інтерв’ю видатного благодійника й громадського діяча / упоряд.: М. Слабошпицький, М. Сорока. –Київ : Ярославів Вал, 2002. – 280 с. (ілюстр.).
  2. Рейнольс Дж. Л. Залишаючи рідний дім : надзвичайне життя Петра Яцика / пер. з англ. М. Сороки. – Кам’янець-Подільський : ТОВ Друкарня “Рута”, 2018. – 304 с.
  3. Слабошпицький М. Українець, який відмовився бути бідним. Петро Яцик. – [7-ме вид.]. – Київ : Ярославів Вал, 2018. – 256 с.
  4. Слабошпицький М. Українець, який відмовився бути бідним / [ред. Л. Дрофань ; передм. В. Загорій]. – Київ : Ярославів Вал, 2004. – 273 с.
  1. Слабошпицький М. Українець, який відмовився бути бідним / [худож. оформл. О. Коспи]. – Київ : Рада, 1994. – 176 с. (ілюстр.).

С т а т т і :

  1. Бондаренко С. Що єднає Осьмачку і Яцика ? [Текст] / С. Бондаренко // Літературна Україна. – 2011. – № 35. – С. 6.

Про книги українського письменника М. Слабошпицького “Українець, який відмовився бути бідним”, присвячену меценату Петру Яцику та “Поет із пекла” про українського поета Т. Осьмачку.

  1. Великий меценат і подвижник на українській ниві : до 90-річчя від дня народження П. Д. Яцика (1921–2001) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2011. – № 3. – С. 27–36.
  2. Завдання конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика [Текст] // Укранська мова та література. – 2004. – № 5. – С. 16–18.
  3. Завдання 4 туру Другого міжнародного дитячого конкурсу з української мови імені Петра Яцика // Урок української. – 2002. – № 9. – С. 45–47.
  4. Загорій В. Стратегічна зброя України : про міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика // Літературна Україна. – 2015. – 30 квіт. – 7 трав. – № 18–19. – С. 1, 10.
  5. Звернення до Президента України щодо конкурсу імені Петра Яцика // Літературна Україна. – 2020. – 27 черв. (№ 23/24). – С. 1.
  6. Квасниця-Кей Л., Домазар В. Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика як запалювання олімпійського вогню! // Літературна Україна. – 2019. – 23 листоп. (№ 43–44). – С. 6–7.
  7. Про підсумки проведення VI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика: Наказ від 21.02.2006 № 118 // Освіта України. – 2006. – № 16. – С. 5.
  8. Про проведення VI Міжнародного Конкурсу з української мови імені П.Яцика серед студентів // Освіта України. – 2005. – № 78. – С. 8.
  9. Про проведення VI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика // Освіта України. – 2005. – № 77. – С. 1.
  10. Слабошпицький М. Держава на ім’я Петро Яцик // Літературна Україна. – 2011. – № 26. – С. 1, 12.
  11. Слабошпицький М. Ліга меценатів : [про Петра Яцика] // Слабошпицький М. Протирання дзеркала : те, чого ви не прочитаєте в історії літератури : про час і про людей : [спогади]. – Київ, 2017. – С. 367–383.
  12. Слабошпицький М. Попереду – травневий рефрент : про міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика // Літературна Україна. –2015. – 30 квіт. – 7 трав. – № 18–19. – С. 11.
  13. Слабошпицький М. Тільки спільними силами. Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика стає справою мільйонів // Дивослово. – – № 8. – С. 13–15.
  14. Слабошпицький М. Українець, який відмовився бути бідним : [про Петра Яцика] // Універсум. – 1994. – Трав. – Черв. – № 4–5. – С. 25–29.
  15. Сорока М. Нетиповий українець [Текст] / М. Сорока // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 121. – С. 17.

До 90-річчя від дня народження українського мецената Петра Яцика.

  1. Шпак В. Жертовний патріотизм проти безмірної зажерливості. 95 років з дня народження Петра Яцика (7 липня 1921 р.) // Урядовий кур’єр. – 2016. – 2 лип. (№ 122). – С. 10.

Підготувала: Кивацька Р. Д.