«Під Полиновою зорею» 35 років від дня аварії на четвертому блоці ЧАЕС (1986)

Тридцять  п’ять років тому, 26  квітня, сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, відлуння якої відчуваємо досі.
Повернімося подумки на тридцять п’ять років назад до того ж Чорнобиля. За лічені роки на березі Прип’яті була споруджена атомна станція і виросло однойменне з рікою місто, де поселилися п’ятдесят тисяч будівельників і експлуатаційників Чорнобильської АЕС.

Станція мала стати потужним енергетичним джерелом не тільки для Європейської частини СРСР, а й східної та центральної Європи. Уточнимо: не тільки енергетичним, а й фінансовим. ЧАЕС мала виробляти дешеву, низьку за собівартістю електроенергію і приносити значні валютні доходи. Планувалося, що спочатку запрацюють перші чотири блоки, потім буде друга черга – ще чотири, після цього третя «четвірка» блоків. Малювалася й більш віддалена перспектива з нарощенням потужносте станції.
І знову чомусь, як і у випадку з плануванням ЧАЕС та ряду інших атомних станцій, головним полігоном для реалізації задуманого стала Україна. Однією з перших мала бути «ощасливлена» Одеса. Атомна теплоелектроцентраль для міста над Чорним морем уже була спроектована, на виділеному майданчику навіть почалися підготовчі роботи… Все це перекреслив Чорнобиль. У світ був безповоротно випущений атомний джин, який завдав великого лиха. І насамперед – землі і людям його рідної Київщини.
Україні й світу тільки з роками відкрилися справжні масштаби цієї трагедії.
До вибуху на четвертому блоці ЧАЕС привів, як відомо, експеримент, спрямований на те ж таки здешевлення, зниження собівартості електроенергії станції. Його підготував Донтехенерго – організація, яка ніколи не мала справ з атомними станціями. Завданням було використати електроенергію генератора для власних потреб при виведенні четвертого енергоблока в плановий ремонт. Подібний експеримент на атомних станціях проводився вперше, не був належним чином підготовлений і призвів 26 квітня 1986 року о 1 годині 24 хвилині до вибуху. Унаслідок вибуху реактор був зруйнований, радіація на станції склала 20-25 мікрорентгенів на секунду, що більш ніж у тисячу разів перевищувало гранично допустимі норми. Ціною неймовірних зусиль пожежників і їхній жертовності пожежу до пів на сьому ранку 26 квітня вдалося погасити.
Рівень радіації у місті Прип’ять тоді теж зашкалював, досягаючи 15 мікрорентген за секунду. Близько 130 тисяч мешканців міста і Чорнобильського району було евакуйовано.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяло участь 800 тисяч осіб, а постраждали від неї понад три мільйони осіб.
Все це – тепер уже відомі факти. Як загальновідомим є й те, що головний тягар у ліквідації наслідків аварії ліг на плечі України. Старше покоління в нашій країні добре пам’ятає ті тривожні весняні дні 1986-го. Це зараз для протидії коронавірусу введено карантин і людей закликають залишатися дома, не виходити на вулицю. Тоді все було навпаки. Сумнозвісний приклад – першотравнева демонстрація в Києві. Про саму аварію на ЧАЕС ми дізнавалися з чуток, переказів її безпосередніх свідків, учасників ліквідації її наслідків.
Уже на другий день після чорнобильської аварії радіоактивний слід було зафіксовано на Скандинавському півострові, а невдовзі й у багатьох інших країнах. Приховати, що джерелом цього сліду є атомна станція на північному сході України, вже не було можливості. Тим більше, що вибух і руїну на ЧАЕС зафіксували американські супутники.
Тільки 30 квітня, через чотири дні після аварії, в газеті «Правда» з’являється повідомлення «Від Ради Міністрів СРСР. Як уже повідомлялося (а ніде ще не повідомлялося) на Чорнобильській атомній станції сталася аварія, що призвела до певного витоку радіоактивних речовин… На даний момент радіаційну обстановку на електростанції та прилеглій місцевості стабілізовано». Друге, ще більш лаконічне повідомлення з’явилося 2 травня: «Радіоактивність на території селища станції (йдеться про місто Прип’ять) зменшилася в півтора – два рази. Ведуться роботи з дезактивації…» Наступного дня з’явилося повідомлення про те, що «ЦРУ США, розвідслужби деяких західних країн, передусім Англії, є головними джерелами дезінформації стосовно аварії на ЧАЕС. Роздмухують антирадянську істерію».
І тільки після деякого послаблення цензури відбувся прорив – передусім завдяки українським журналістам, які, починаючи з найважчих і найкритичніших днів на ЧАЕС, їздили в тридцятикілометроау зону, на саму станцію, піднімалися над нею на гелікоптерах, опускалися під зруйнований четвертий енергоблок, і світ їхніми очима, через їхні теле- і фотокамери міг бачити реальну картину, як відбувається приборкання невидимого ворога, яким була смертельно небезпечна радіація.
Від тих тривожних днів, тієї сумної реальності чорнобильського лиха минуло вже тридцять п’ять років. Тепер ось нова біда в Україні і всьому світі – коронавірус. Вона така ж невидима і така ж підступна й загрозлива для людського здоров’я і життя, як і радіація. А ще спалах пандемії, як і свого часу вибух на четвертому блоці Чорнобильської АЕС – свідчення того, наскільки уразливий у наші дні світ, як лихо в якомусь одному його куточку – чи то в Чорнобилі, Фукусімі, чи в Ухані – з неймовірною швидкістю стає планетарною бідою, несучи загрози, втрати, страждання вселенських масштабів.
Якщо людство мало чому навчила Чорнобильська аварія, то ось нова катастрофа: вірусна, біологічна, пандемічна. З руйнівними наслідками небачених масштабів, які ми ще по-справжньому не можемо осягнути. З неї, з пандемії, людство має вийти з новою філософією буття, з мудрими висновками і спільними, об’єднаними, скоординованими діями, з розумінням того, що в сучасному світі все взаємозв’язане і що не багатства, не владоспроможність, не агресії і війни, а дароване Богом людське життя є найбільшою на Землі цінністю.

 

Список рекомендованої літератури. 

  1. Алексієвич, Світлана. Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього : роман / С. Алексієвич ; пер. і післям. О. Забужко. – Київ : Комора, 2016. – 288 с.
  1. Біль і тривоги Чорнобиля / авт. проекту І. Засєда; ред.рада: С. Баликов, І. Засєда та ін.; упор. Ю.Сафонов. – К. : Київська правда, 2006. – 288 с. 
  1. Гейл, Роберт.     Останнє попередження: спадщина Чорнобиля : документ. повість / Р. Гейл, Т. Гаузер ; з англ. перекл. В. Романець. – Київ : Видавництво ЦК ЛКСМУ “Молодь”, 1989. – 160 с.
  1. Гуцало, Є.     Діти Чорнобиля / Є. Гуцало ; Є.Гуцало. – К. : Соняшник, 1995. – 102 с. 
  1. Драч, Іван Федорович.     Берло: книга поезій / І. Ф. Драч ; [ передм. І. М. Дзюби ]. – Київ : Грамота, 2007. – 912 с. – (Б-ка Шевченківського комітету). 
  1. Драч, Іван Федорович.     Поезія. Чорнобильська мадонна : біографія письменника. Тексти віршів. Стислий переказ змісту поеми. Аналіз творів. Зразки. учн. творів: посіб. для 11 кл. / І. Ф. Драч ; уклад. В. О. Казакова. – Харків : Ранок, 2001. – 48 с.
  1. Загреба, Михайло.     Пропусти Чорнобиль крізь серце: фотокнига / М. Загреба ; [відп. за вип. Е. Я. Уманцева ; ред.-упоряд. Т. В. Мудрик]. – К. : Спалах, 2002. – 120 с. : фото.
  1. Закон України. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: офіційне вид. / [ред. О. О. Лазарева] ; Верховна Рада України. – К. : Парламентське вид-во, 1998. – 64 с. – (Закони України).
  1. Иллеш, Андрей Владимирович.     Репортаж из Чернобыля: записки очевидцев : комментарии : размышления / А. В. Иллеш, А. Е. Пральников. – Москва : “Мысль”, 1987. – 157 с.
  1. Кірімов, І. З.     Звізда Полин, або Запланована катастрофа [Про Чорнобиль]: есе / І. З. Кірімов. – Ужгород : ІВА, 2006. – 56 с. : іл.
  1. Ковалено, Александр Павлович.     Чернобыль – каким его увидел мир / А. П. Ковалено, Ю. В. Рисованный. – Киев : Издательство ЦК ЛКСМУ “Молодь”, 1989. – 176 с.
  1. Коваленко, Александр Павлович.     Чернобыль сегодня и завтра / А. П. Коваленко, А. А. Карасюк. – К. : б. в., 1988. – 48 с. – (О-во ”Знание” УССР).
  1. Кукуруза, Г. В.     Особливості формування особистості та профілактика психічної дезадаптації у школярів, евакуйованих з 30-км зони після аварії на Чорнобильській АЕС.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.04 “Медична психологія” / Ганна Володимирівна Кукуруза ; Київ. ун-т ім. Т. Шевченко. – К. : б. в., 1996. – 20 с.
  1. Куркин, Б. А.     Бремя “мирного” атома / Б. А. Куркин. – Москва : “Молодая гвардия”, 1989. – 272 с.
  1. Малишевський, Ігор Юрійович.     Володимир Шевченко.Від Кулунди до Чорнобиля: повість-спогад / І. Ю. Малишевський. – К. : Мистецтво, 1988. – 160 с. : іл.
  1. Медведев, Григорий Устинович.     Чорнобыльская хроника / Г. У. Медведев. – М. : Современник, 1989. – 240 с.
  1. Мицьо, Марія.     Полиновий ліс. Хроніки Чорнобиля / М. Мицьо ; пер. з англ. Т. Яремко, Ю. Яремка. – Львів : б. в., 2006. – 326 с.
  1. Мужність і біль Чорнобиля: повість-хроніка; поеми; вірші. – Київ : Молодь, 1988. – 144 с.
  1. Мониторинг социально-психологической ситуации в зоне Чернобыльской катастрофы / М-во Украины по вопросам черезвычайных ситуаций и по делам защиты насел. от последствий Чернобыльской катастрофы; В.Г.Панок. – К. : Чернобыльинтеринформ, 1997. – 144 с.
  1. Панок, В. Г.     Психологічна феноменологія екологічної катастрофи (на матеріалах Чорнобильської катастрофи): монографія / В. Г. Панок ; Мін. України з питань надзв. ситуацій та у справах захисту насел. від насл. Чорнобильської катастрофи; Ін-т психоло- гії ім. Г.С.Костюка; В.Г.Панок, В.О.Скребець, С.І.Яковенко. – К. : б/в, 1998. – 300 с.
  1. Під полиновою зорею: фотонарис про історію та культуру Чорнобильського Полісся / [авт. М. Загреба ; відп. ред. Р. Омеляшко ; упор. Є. Аристов, Р. Омеляшко ; фото : М. Загреба, М. Глушко, С. Гвоздевич та ін. ; передм. В. Скуратівський]. – К. : Сєда-стиль, 1996. – 160 c. : фото.
  1. Плохій, Сергій.     Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи / С. Плохій ; пер. з англ.: В. Махонін, Є. Тарнавського. – Харків : Фоліо, 2019. – 400 с. – (Великий науковий проект).
  1. Соціальна і психологічна допомога населенню, що постраждало від техногенних катастроф (за матеріалами Чорнобильської катастрофи) / Мін. України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від насл. Чорноб. катаст.; За ред. В.Г.Панка. – К. : б/в, 1997. – 180 с.
  1. Чебаненко, Олександр Іванович.     Бальзами на Чорнобильські рани. Саногенетичні засади застосування фітоадаптогенів для амеліорації реабілітації на курорті Трускавець потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи: [монографія] / О. І. Чебаненко, Л. О. Чебаненко ; МОН України, ДДПУ ім. І. Франка, ЗАТ СГК “Дніпро-Бескид”. – Київ : Юнеско-Соціо, 2007. – 428 с.
  1. Чорнобиль. Біль. Україна. Каталог плакатів присвячений тридцятій річниці Чорнобильської трагедії 1986-2016 / Львівський Палац мистецтв та ін. ; Ю Гнатковський, М. Дичківська, О. Луковська та ін. – Львів : Львівський Палац мистецтв, 2016. – 16 с.
  1. Чернобыль: дни испытаний : книга свидетельств / [ред. В. П. Сидоренко]. – К. : Рад. письменник, 1988. – 509 с.
  1. Чернобыль: события и уроки / под общ. ред. Е. И. Игнатенко. – Москва : Издательство политической литературы, 1989. – 278 с.
  1. Щербак, Юрий Николаевич.  Чернобыль: документальное повествование / Ю. Н. Щербак. – М. : Сов. писатель, 1991. – 464 с. – рос. мовою.