Неповторний талант або “Два кольори”, що народилися з великої любові.

(До 90-річчя від дня народження Олександра Івановича Білаша (1931–2003), українського композитора, народного артиста СРСР, народного артиста України, Героя України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка)

Білаш Олександр Іванович — відомий український композитор, який зробив великий вклад у розвиток української музики.

Олександр Іванович народився 6 березня 1931 року у селищі Градизьк, що на Полтавщині. Звідси почалася його нелегка дорога від юнака з глибинки до відомого маестро сьогодення. Він постійно підтримував зв’язкок з батьківщиною: був першим головою Полтавського земляцтва.

Здається неймовірним, але в Полтавське музичне училище Олександра не прийняли з убивчою характеристикою — “у абітурієнта немає слуху”. Та це не зашкодило йому незабаром вступити в Житомирське музичне училище імені В. С.с. Косенка (1948–1952) по класу баяна, а пізніше в Київську Державну консерваторію імені П. І. Чайковського (по класу композиції у М. Вілінського). Своїм вчителем Олександр Іванович вважав Платона Майбороду, з яким товаришував усе життя.

Після спектаклю «Роман і Франческа», де виконувалася пісня «Впали роси на покоси», Олександр Іванович вперше відчув, що став популярним. Вона звучала на численні заявки по радіо. Фактично всі ресторанні ансамблі України включили її до свого репертуару, що в ті часи було справжнім визнанням. Сьогодні Білаш — визнаний авторитет, багато його творів здобули всенародну любов. Це насамперед пісні «Два кольори», «Ясени», «Треба йти до осені», «Сину, качки летять», «Я жил в такие времена», «Полин», «Эй вы, сани». А ще він автор опер «Гайдамаки» (за твором Т. Г. Шевченка), «Прапороносці», «Балада війни», ораторії «Вишневий вітер», оперети «Легенда про Київ», симфонічних творів, музики до спектаклів і кінофільмів.

З 1950 по 1961 рік працює викладачем теорії музики в Київському педагогічному інституті; В 1976–1994 роках Олександр Білаш очолює Союз композиторів України. За цей час маестро знайшов багато друзів і нажив ще більше недругів. Однак саме під час правління Білаша небагатьом авторам-естрадникам вдалося стати членами Союзу, що на той час було дуже істотно: з’являвся офіційний статус, пошана, повага, пільги, а за авторські права можна було жити цілком пристойно. Самого Олександра Івановича обминали неодноразово, й до Союзу він вступив лише через вісім років, уже будучи популярним. Для Білаша жаданим пропуском у коло обраних стало написання симфонії.

Незмінною музою Олександра Івановича була його дружина Лариса Остапенко, солістка Національної філармонії України. «Я щаслива людина, — говорив відомий композитор, — доля подарувала мені зустріч з Ларисою ще в консерваторії. Це любов з першого погляду. У неї чудової краси і тембру сопрано. Дружина стала першою виконавицею моїх пісень, які згодом блискуче виконували Людмила Зикіна та Діана Петриненко. Навіть баритоновий репертуар я часто випробував на ній. Лариса для мене завжди найбільш строгий критик. Те, що наш будинок не тільки моя фортеця, а й джерело натхнення, — все завдяки дружині».

Сьогодні здається дивним, що одна з найвідоміших пісень композитора «Два кольори» одразу не пройшла художню раду. Якщо до музики не було претензій, то слова Дмитра Павличка викликали багато суперечок. «Нічого не везу додому, лиш горсточку старого полотна…» — герой що, з в’язниці повертається? — запитували опоненти. Вимагали замінити слово «журба», вважаючи, що воно викликає погані асоціації. Довго довелося переконувати чиновників, що ніякого таємного змісту і підступу в тексті немає. І пісня в результаті стала народною. Не випадково, коли сталася Чорнобильська трагедія, слухачі просили виконати саме цей твір, у якому переплелися любов, біль і надія.

До останніх днів життя Білаш продовжував писати вірші і музику. «Українська естрада переживає не кращі часи, теле- та радіоефір засмічений третьорядними творами, три акорди подаються як шлягери, безголосі співаки очолюють численні хіт-паради, немає особистостей, нових цікавих імен», — щиро переживав композитор. Він гордився, що його твори виконували такі майстри співу як Дмитро Гнатюк, Анатолій Мокренко, Микола Кондратюк, Йосип Кобзон, Раїса Кириченко, Людмила Зикіна. Олександр Іванович вважав, що краще нехай його твори лежать у шухляді письмового столу, чекаючи свого часу, ніж лунатимуть з вуст безголосих «зірок». «Я, напевно, старомодний, але в співака повинен бути голос та індивідуальність. Тільки якщо артист пропустить пісню крізь своє серце, вона знайде відгук у слухачів», — вважав маестро.

Олександр Білаш — лауреат премії імені М. Островського (1967). Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1969). Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1975). Народний артист УРСР (1977). Народний артист СРСР (1990). Герой України (2001).

Олександр Іванович помер 6 травня 2003 року. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.

Джерело :  parafia.org.ua › person › bilash-oleksandr

Бібліографічний список літератури :

Твори Олександра Білаша :

1. Білаш О. Білі лебеді : Нові пісні / О. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1969. – 38 с.
2. Білаш О. Буратіно : Симфонічна сюїта. Партитура / О. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1989. – 152 с. : нот.
3. Білаш О. Буратіно : Сюїта для ф-но / О. І. Білаш ; заг. ред. Є.О. Ржанова; худож. В.А. Кузнецов. – Київ : Муз. Україна, 1984. – 32 с. : іл.,нот.
4. Білаш О. Вибрані пісні / О. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1979. – 19 с. : нот.
5. Білаш О. Вишневий вітер : Ораторія для солістів міш. хору. Клавір / О. І. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 2001. – 133 с. : нот.
6. Білаш О. Вокальні твори. Вип.1. Хори та ансамблі / О. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1981. – 232 с.
7. Білаш О. Вокальні твори. Вип.2. Пісні та романси / О. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1981. – 279 с.
8. Білаш О. Два кольори… : Білаш О. І. український композитор, Остапенко Л. І.українська співачка / О. Білаш // Музика. – 2011. – № 4–6. – С. 4–9.
9. Білаш О. Концерт № 2 : Для ф-но з оркестром. Клавір / О. І. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1988. – 80 с. : нот. – (Інструментальні концерти).
10. Білаш О. Крізь віки : Пісня про Київ / О. Білаш ; Слова Д. Павличка. – Київ : Муз. Україна, 1982. – 7 с. : нот.
11. Білаш О. Легенда про Київ : Оперета на дві дії три картини. Лібретто В. Бикова та В. Неборачка. Вірш. текст лібретто В. Бикова. Клавір / О. Білаш ; Укр. пер. лібретто П. Засенка. – Київ : Муз. Україна, 1985. – 160 с. : нот.
12. Білаш О. Люби мене – не покинь / О. Білаш ; Слова М. Ткача. – Київ : Муз. Україна, 1975. – 4 с. : нот.
13. Білаш О. Любисток : вокальні твори в супроводі фортепіано / О. І. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1970. – 204 с.
14. Білаш О. Любисток : укр. пісні / О. Білаш ; Слова С. Пушика. – Київ : Муз. Україна, 1970. – 3 с.
15. Білаш О. Любіть Україну : пісні, романси та хори / О. І. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 2001. – 157 с. : нот.
16. Білаш О. Мелодія : поезії / О. І. Білаш ; [ вступ. слово Б. Олійника ]. – Київ : Молодь, 1977. – 72 с.
17. Білаш О. Мовчать віки… : з останніх творів композитора і поета / О. І. Білаш ; [упоряд. М. П. Линник; передм. І. Бокий]. – Київ : Київська правда, 2006. – 120 с.
18. Білаш О. Марія / О. Білаш ; Слова М. Рильського. – Київ : Муз. Україна, 1981. – 5 с. : нот.
19. Білаш О. Материна пісня / О. Білаш. – К. : Муз. Україна, 1975. – 126 с. : нот.
20. Білаш О. Ми – радянський народ / О. Білаш ; Слова М. Ткача. – Київ : б/в, 1977?. – 4 с. : нот.
21. Білаш О. Музика слова / О. Білаш // Українська мова і література в школі. – 1981. – № 3. – С. 65–66.
22. Білаш О. Навчаємо дітей грамоти творчо / О. Білаш // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 4. – С. 48-53.
23. Білаш О. Пісні : для голосу в супроводі ф-но / О. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1967. – 69 с.
24. Білаш О. Пісні / О. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1976. – 56 с. : нот.
25. Білаш О. Пісні : [На укр. та рос. мовах] / О. І. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1980. – 48 с. : нот.
26. Білаш О. Пісні, романси та хори. Вип. 3 / О. І. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1991. – 208 с. : нот.
27. Білаш О. Пісні. Севастопольські маки. Як надійшла любов. Веснянка. Серед літа. Мелодія. Сніговиця. Вишня / О. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1974. – 28 с. : нот.
28. Білаш О. Пісня про партквиток / О. Білаш ; слова Б. Олійника. – Київ : Муз. Україна, 1978. – 5 с. : нот.
29. Білаш О. Повоєнна пісня / О. І. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1985. – 96 с. : нот.
30. Білаш О. Помилуй і прости : поезії / О. І. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1994. – 152 с.
31. Білаш О. Спогади : Поезії / О. І. Білаш. – Київ : Молодь, 1989. – 64 с.
32. Білаш О. Таємниця твого обличчя : Вокальні твори / О. І. Білаш, Д. В. Павличко. – Київ : Муз. Україна, 1987. – 112 с. : нот.
33. Білаш О. Чумацький шлях : Вокальні твори в супроводі ф-но / О. Білаш. – Київ : Муз. Україна, 1972. – 55 с. – (Нові пісні).
34. Білаш О. Ясени / О. Білаш ; слова М. Ткача. – Київ : Мистецтво, 1966. – 5 с. – (Б-чка худож. самодіяльності; № 12).

Про життя та діяльність О. Білаша :

35. Бамбура Т. Пісня, що стала народною : творчий проект з української літератури “Мої два кольори” / Т. Бамбура // Профтех Освіта. – 2016. – № 10. – С. 36–40.

Про Олександра Білаша.

36. Білаш Олександр Іванович (6.03.1931 – ) : [укр. композитор, нар. артист СРСР з 1990] // Митці України : енцикл. довід. / упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : Укр. енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1992. – С. 67.
37. Василенко О. Олександр Іванович Білаш (1931–2003) : [укр. композитор] / О. Василенко // Математика в школах України. – 2016. – № 7–8. – С. 72.
38. Волга Л. Олександрові Білашу – 70 / Л. Волга // Урядовий кур’єр. – 2001. – 3 берез. – С. 8–9.
39. Грабовський В. Олекесандр Білаш : “Пісні, як і зорі, народжуються з великої любові” : [з нагоди 70-річчя ювілею композитора] / В. Грабовський // Літературна Україна. – 2001. – 15 берез. – С. 2.
40. Драч І. Шевченкіана О. Білаша / І. Драч // Літературна Україна. – 2008. – 14 лют. – С. 1, 4.
41. Кияшко Г. Вечірній вогник з Олександром Білашем / Г. Кияшко // Київ. – 2002. – № 4–5. – С. 121–127.
42. Корифей української пісні : композитор Олександр Білаш // Літературна Україна. – 2001. – 15 берез. – С. 1.
43. Корнійчук В. Талант – усіма гранями народний : [Олександр Білаш] / В. Корнійчук // Музика. – 2018. – № 4. – С. 41-45.
44. Корнійчук В. Як вогненна блискавка… : до 85-ліття від дня народження Олександра Білаша / В. Корнійчук // Музика. – 2016. – № 2. – С. 28–31.
45. Коскін В. Найвища нагорода – пісня, заспівана народом : до 75-річчя з дня народження Олександра Білаша / В. Коскін // Слово Просвіти. – 2006. – 9–15 берез. – С. 14–15.
46. Линник М. Дорога до пісні : [про Олександра Білаша] / М. Линник // Літературна Україна. – 2006. – 8 черв. – С. 4.
47. Массовер Г. Співець двох муз : до 85-річчя від дня народження О. І. Білаша (1931–2003) / Г. В. Массовер // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2016. – № 1. – С. 82–90. – Бібліогр. в кінці ст.

48. Мокренко А. Промені українського життя : до 70-річчя Олександра Білаша / А. Мокренко // Українська газета. – 2001. – 1 берез.
49. Муха А. Білаш Олександр Іванович (06.03.1931–06.05.2003) : [композитор, громад. діяч] / А. І. Муха // Енциклопедія Сучасної України / [редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський , О. М. Романів та ін.] ; НАН України ; Наук. т-во ім. Т. Шевченка. – Київ, 2003. – Т. 2 : Б–Біо. – С. 763.
50. Немирович І. Мелодії його душі : [про укр. композитора О. Білаша] / І. Немирович // Дніпро. – 1975. – № 6. – С. 127–131.
51. Немирович, І. Окрилений піснею : [про композитора і поета О. Білаша] / І. Немирович // Київ. – 1983. – № 11. – C. 105–110.
52. Немирович І. Олександр Білаш. Сікорська І. : Дві музи – два крила / І. О. Немирович. – Київ : Муз. Україна, 2001. – 80 с. : іл.
53. Немирович І. Олександр Білаш / І. О. Немирович. – Київ : Муз. Україна, 1979. – 72 с. : іл. – (Творчі портрети укр. композиторів).
54. Павличко Д. Спогади. Т. 1 / Д. В. Павличко. – Київ : Ярославів Вал, 2019. – 712 с.

Згадується О. І. Білаш.

55. Павличко Д. Т. 4 / Д. В. Павличко. – Київ : Ярославів Вал, 2018. – 560 с.

Згадується О. І. Білаш.

56. Перебийніс П. Співав мені Білаш / П. Перебийніс // Літературна Україна. – 2004. – № 27. – С. 1.
57. Рідний край : наук. публ. худ.-літ. альманах. № 1 (10). – Полтава : Полтав. держ. пед. ун-т, 2004. – 190 с.

Згадується О. І. Білаш.

58. Сікорська І. Ріка його пісень : про композитора-пісняра, народного артиста України, лауреата Державної премії ім. Тараса Шевченка Олександра Білаша / І. Сікорська // Українська культура. – 2001. – № 3. – С. 12–13.
59. Слабошпицький М. Минуле дивиться на нас : [Олександр Білаш] / М. Слабошпицький // Українська літературна газета. – 2018. – 24 серп. (№ 17). – С. 18–19. – Закінчення. Поч. у № 14, 15, 2018 р.
60. Слабошпицький М. Чотири “о” Олександра Білаша / М. Слабошпицький // Тіні в дзеркалі : те, чого ви не прочитаєте в історії літератури : про час і про людей / М. Слабошпицький. – Київ, 2018. – С. 487–496.
61. Собко В. Неповторний талант : [минуло два роки від дня смерті композитора О. Білаша] / Л. Собко // Галицька зоря. – 2005. – 29 жовт. – С. 3.
62. Сом М. Спочатку було слово : [Білаш Олександр – композитор, поет, громадянин] / М. Сом // Українська музична газета. – 1999. – № 4. – С. 5.
63. Ткач М. Життям натхненний : [О. Білаш] / М. Ткач // Літературна Україна. – 1975. – 28 лют.
64. Указ Президента України : Про присвоєння “Герой України” Білашу О. І. – композиторові // Музика. – 2001.– № 3. – С. 1.
65. Указ Президента України : Про присвоєння “Герой України” Білашу О. І. – композиторові // Урядовий кур’єр. – 2001. – 13 берез.
66. Філоненко Л. Пісня Олександра Білаша на вірші Дмитра Павличка “Спішу, лечу до Ксені” (до питання музично-естетичного аналізу) / Л. Філоненко // Етнос. Культура. Нація : зб. наук. праць та матер. VII Міжнар. наук.-практ. конференції / [ред. кол. : В. Скотний, І. Кутняк, В. Дротенко та ін. ; відп. за вип. В. Дротенко]. – Дрогобич, 2010. – Вип. 7. – С. 220–224.
67. Чернов А. Олександр Білаш. Два кольори / А. Чернов // Українське слово. – 2011. – 22–28 лютого. – С. 9.
68. Швачко Т. Білаш Олександр Іванович (6.03.1931 – ) : [укр. композитор, нар. артист СРСР з 1990] / Т. О. Швачко // Мистецтво України : енцикл. в 5 т. / редкол.: А. Б. Кудрицький, В. А. Афанасьєв, П. О. Білецький та ін. – Київ, 1995. – Т. 1 : А–Б. – С. 200.
69. Шевченко А. Білашева гора / А. Шевченко // Дивослово. – 2003. – № 6. – С. 75.
70. Шевченко М. Тихе й тепле полум’я душі / М. Шевченко // Літературна Україна. – 2003. – 27 лют. – С. 6.

Підготувала : Кивацька Р. Д.