Час плине, а пам’ять залишається… Воїни “Небесної Сотні”

19 Лют

Час плине, а пам’ять залишається… Воїни “Небесної Сотні”

Двадцяте лютого 2014-го року стало переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної химери, багатонаціональний український народ пробудився.

Воїни “Небесної Сотні” вирішили, що краще вмерти за правду, ніж все життя жити у брехні.

…А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав.
І з кровю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду сотник – молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий…
І рани їхні їм вже не болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла…

“Небесна Сотня” – назва, яку дав народ полку героїв, що пожертвували собою заради нас, нашої мрії про краще майбутнє. Та здається мені, що ця назва символічна. Адже, відвоювавши тут, на землі, вони не перестають воювати на небі. Своїми молитвами та заступництвом перед Богом та Богородицеює вони, допоки стоятиме світ, будуть просити за нас та Україну. А ми в свою чергу не маємо права забувати, за що вони віддали своє життя і пильнувати, щоб не впасти в оманливу сплячку.

Натомість залишається сказати одне – Герої не вмирають! Україна таки стане по-справжньому вільною. Ми помалу просуваємося в напрямку європейських цінностей, саме за це стояв Майдан і смерть Героїв не буде марною.