Мови велич та краса (9 листопада – День української писемності та мови )

Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова.
Ліна Костенко

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.

Встановлене воно в 1997 р. Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
Ми маємо безцінний дар – одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. Для українського народу мова завжди була одним з найцінніших скарбів. В умовах численних окупацій іноземними загарбниками, зберегти мову означало зберегти націю, зберегти нашу українську самобутність.
За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Сучасна літературна українська мова з’явилася у XVIII столітті. Першим твором, написаним з її використанням, вважається “Енеїда” І.П. Котляревського. Остаточно закріпив розмовну українську в літературних творах поет Т.Г. Шевченко.
Українська мова пройшла тернистий шлях становлення й розвитку. Чорними літерами викарбувалися на скрижалях її історії валуєвський циркуляр, грізний наступ сталінської доби, Голодомор – геноцид, штучно організований радянською верхівкою та передсмертні зойки в’язнів Соловецьких таборів, біль закатованих «шістдесятників». Однак, незважаючи ні на які утиски й заборони, наша мова зуміла вистояти й далі розвиватися завдяки багатьом сподвижникам і патріотам різних поколінь.
Щороку, саме в День української писемності та мови, стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а також проводиться Всеукраїнський радіо диктант національної єдності, до якого приєднуються і українці за кордоном. Найголовніше в ньому – це перевірка знань, а також солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово.