«Я є рушниця радістю набита, якою вистрілю на честь життя»

1 Жов

«Я є рушниця радістю набита, якою вистрілю на честь життя»

Вірю в землю батьківську і в її поезію.

Б.І. Антонич

Із нагоди відзначення у 2019 році 110-річчя з дня народження видатного українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця Богдана-Ігоря Антонича Львівська обласна рада проголосила на Львівщині 2019 рік Роком Богдана-Ігоря Антонича.

Поміж численних імен українських літераторів, що повертаються із небуття, яскравою зіркою є постать Богдана-Ігоря Антонича. Нині його поезію вивчають у школі, а не так давно його ім’я було вилучено із усіх підручників, бо надто «не зручним» він був для літератури соцреалізму. У статті «Національне мистецтво» Антонич задекларував своє ставлення до творчості: «Треба сказати різко: отже, ні! Мистецтво не відтворює дійсності, ані її не перетворює, як хочуть інші, а лише створює окрему дійсність».
Богдан-Ігор Антонич – є одним з найвидатніших поетів ХХ століття. За словами Данила Ільницького, Антонич зробив дуже важливий стратегічний крок у 30-х роках. Він, з Лемківщини, у польському середовищі почав писати вірші українською літературною мовою, сформованою на основі полтавського говору. Данило Ільницький стверджує, що без творів Антонича не було б сучасної української літератури.
Прожив Богдан-Ігор Антонич лише 28 років. Коротке його життя було сповнене наполегливою працею та кипучою творчістю. Окрім поезій, він готував рецензії, фейлетони, редагував журнали: написав лібрето опери «Довбуш», роман «На другому березі», що так і не був закінчений. Богдан-Ігор Антонич – поет-романтик, мислитель і філософ. Мотиви його творчості національні, соціальні; ставлення людини до Бога, космосу і природи; теми буття, народження, смерті… Антонич намагається дійти до суті речей і явищ. Звідси постає поетова містика, відчуття вічності, про яке він пише: «Мабуть, мій дім не тут. Мабуть, аж за зорею». Йому знані хвилини, «коли це людину відвідує Бог».
Вже у першій поетичній збірці «Привітання життя» (1931) поет заявив про себе як про активну творчу особистість. У ній знайшла відображення вітчизняна й європейська класика, авангардистські течії, – починаючи від «Молодої музи» початку XX століття до української радянської поезії 20-х років.
Ширше визнання принесла йому збірка «Три перстені» (1934), в якій світ фольклорних уявлень і символів стає джерелом натхнення поета. У поетичних збірках «Книги Лева» і «Зелена євангелія» намагається охопити весь цикл космічної світобудови від початку «прапервісного мороку природи» до загибелі, апокаліпсису.
Творчий доробок поета вирізняється високою емоційністю та надзвичайно тонким відчуттям кожного поруху природи, філософськими пошуками цілісної та гармонійної концепції людини і світу.
Про вагомість творчості поета свідчить той факт, що збірки його поезій перекладено словацькою, англійською, польською, російською мовами, а окремі з них – англійською, латиською, литовською, чеською та іншими мовами.
Виставка презентує різноманітні матеріали про життя і творчість літературного діяча, отож сердечно запрошуємо до читальної зали бібліотеки, щоб ближче познайомитись з вічно молодим Богданом-Ігором Антоничем.